Кафедра культурології та філософії ініціювала початок обговорення надзвичайно нагального і, фактично, публічно не обговорюваного питання в українській гуманітаристиці. Мова йде про проблему розуміння, особливостей розвитку, значення та впливу культурологічної науки в науковому та освітньому середовищі. 2 квітня 2021 року відбулася перша панельна дискусія під назвою «Культурологія в Україні: єдність в розмаїтті?» під модеруванням доктора філософських наук, професора Дмитра Шевчука.
«Дискусія про культурологію сьогодні як ніколи на часі. Ця наука та спеціальність в Україні розвивається уже практично 30 років. За цей час сформувалися різні осередки, які мають власне розуміння специфіки культурологічних досліджень та формують власні унікальності культурологічних освітніх програм. Одні зосереджуються на теоретичній культурології, інші намагаються реалізовувати її прикладні аспекти. Тож я вирішив ініціювати дискусію, яка б дозволила окреслити своєрідний порядок денний культурології в Україні. Мета цих дискусій також активізувати комунікацію між різними осередками та різними науковцями, аби разом розвивати культурологію як науку та освітній напрям в Україні», зазначив Дмитро Шевчук, проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА.
Основними доповідачами панельної дискусії стали авторитетні фахівці в освітньому та науковому середовищі, які активно впливають на розвиток культурології в Україні: докторка філософських наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Павлова, доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія» Микола Зайцев, доктор культурології, професор Харківської державної академії культури Олександр Кравченко, докторка культурології, професорка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Поліна Герчанівська, кандидатка філософських наук, доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка Оксана Дарморіз.
На зустрічі обговорена низка проблемних питань, вирішення яких передбачає активну участь представників різних культурологічних осередків та ЗВО. Серед них:
- Проблема предметного поля культурології, смислового горизонту поняття культури,
- Проблема особливостей культурологічного пізнання,
- Поле досліджень прикладної культурології та питання менеджменту культурології,
- Проблема осмислення культурології одночасно і як постмодерного проєкту, і як пострадянського спадку,
- Проблема інституціоналізації культурології,
- Питання браку дискурсу, відсутності оригінального об’єкта дослідження та культурологічного методу.
«Панельна дискусія стала унікальним явищем. Вперше за остатнє десятиліття культурологічна громадськість України зібралась щоб обговорити стан та перспективи викладання культурології та культурологічних дисциплін в університетах України. До дискусії долучилися 67 учасників з усіх регіонів України. Мало сказати, що розмова вийшла цікавою, це був критичний аналіз становлення, наявного стану культурології як науки так і освітньої дисципліни. Особливий інтерес викликали виступи проф. А. Кравченка та проф. П. Герчанівської. Більшість виступаючих зазначила важливість та необхідність подібних зібрань. Зважаючи на це була висловлена потреба в регулярності таких зібрань та визначене питання для наступного обговорення. Означено два основних напрямки наступної зустрічі: по-перше, продовжити знайомство зі станом справ викладання культурології в університетах України і, по-друге, зміст культурології як навчальної дисципліни, її місце в системі гуманітарного знання та методику її викладання» - зазначив доктор філософських наук, професор кафедри культурології та філософії НаУОА Микола Зайцев.
Організатори та учасники заходу сповнені рішучості продовжувати такі дискусії і надалі.
