Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Як не втонути в океані інформації?

07 квітня 2020 р.

У рамках проєкту “Відкритий університет” 7 квітня відбулася онлайн-лекція “Епоха постправди: як не втонути в океані інформації?”. Лектор - Сергій Штурхецький, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри журналістики НаУОА. 

Чому люди вірять у фейки? 

“Люди схильні вірити фейкам через те, що ця інформація і є для них правдою. Це найкраще відображає академічне визначення поняття “постправда” - ситуація, в якій об’єктивні факти мають менше значення, ніж емоційне сприйняття” - пояснив Сергій Штурхецький. 

Також медіаексперт розповів про соціальні передумови поширення фейків. У 2016 році соціальні психологи Ролан Імхов та Піа Каролайн Лемберті провели дослідження “Для чого люди роблять репост фейкових новин?”. 

Вони отримали 4 основних причини:

  1. Новизна. Люди не думають про “правдивість-брехливість” новини, коли діляться.
  2. Емоційність. Емоційна лексика підвищує вірогідність репосту.
  3. Стати особливим. Люди репостять фейкові новини, щоб привернути більше уваги, тому що їхні блоги непопулярні, або ж не мають успіхів, якими могли б похвалитися.
  4. Користь суспільству. “Раптом ця новина врятує комусь життя?” 

Як дотримуватися інформаційної гігієни? 

Лектор запропонував за прикладом інфекційного карантину впроваджувати карантин інформаційний. Ось декілька важливих порад:

  1. Виходячи інформаційно назовні, намагайтеся нікого не “заразити” фейковою або непотрібною інформацією.
  2. Намагайтеся контактувати тільки з перевіреними (“чистими”) джерелами.
  3. У випадку підозри вашого інформаційного джерела на поширення фейків помістіть це джерело (як і друзів у фейсбук) у свій “тимчасовий ізолятор”. 
  4. Будьте успішними: реалізуйте себе у творчості, науці, роботі - і тоді зникне потреба отримувати “фейкове” задоволення від поширення недостовірної чи маніпулятивної інформації. 

Наприкінці лекції всі охочі мали можливість поставити запитання та перевірити на достовірність матеріали з різноманітних медіаресурсів.