Війнами у медійному просторі навряд можна здивувати. Одна із таких – ґендерна. Культивування стереотипів, прихований чи явний конфлікт навколо позиціонування і сприйняття ґендерно-обумовлених поведінкових реакцій, учинків, суджень, − це лише окремі аспекти, про які днями говорили в університеті.
До професійного свята медійників кафедра журналістики спільно із Лабораторією ґендерних досліджень університету організували публічну дискусію «Чому ми боїмося слова «ґендер»?
Модерувала подію старша викладачка кафедри журналістики Вікторія Назарук. Спікерами стали: докторка філософських наук, доцентка кафедри філософії та культурології Марія Петрушкевич, доцент кафедри журналістики, медіатренер Сергій Штурхецький та керівниця Рівненської мережі гіперлокальних медіа «Район in.ua» Галина Максимчук.
«Існує дуже багато різних трактувань поняття «ґендер». Часто у ЗМІ можемо натрапити на різні маніпуляції довкола поняття. Трапляється, що у такий спосіб намагаються просто залучити додаткову ситуативну адиторію. Насправді в кожного з нас може бути власне розуміння. Але будь-який термін має своє наукове визначення, на якому і спробуємо зосередитися», − звернула увагу учасників Вікторія Назарук.
Сам термін виник в 60-х роках, в 90-х роках з’явився в Україні. У 2005 році термін було зафіксовано в Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків».
Марія Петрушкевич розповіла як трактується поняття «ґендер» у наукових на навчальних джерелах:
- Так, у навчальному посібнику для учнів 9-12 класів загальноосвітніх шкіл «Ми різні, ми рівні. Основи культури ґендерної рівності», 2007 року, зазначено, що ґендер – це сукупність соціальних і культурних норм, які історично сформовані та залежать від біологічної статі людини;
- У «Словник ґендерних термінів» Зої Шевченко, 2016 року, зазначається, що ідея розрізнення біологічної і соціальної статті використовувалася ще у 1935 році, антропологинею Маргарет Мітт в її книзі «Стан і темперамент у трьох примітивних суспільствах»;
- У праці «Ґендер для всіх: виклик стереотипам» Тамари Марцинюк, 2017 року, суспільні ознаки, які приписуються чоловікам і жінкам називаються ґендером. Ґендер пов’язаний зі стереотипами, які в свою чергу визначаються як уявлення про соціальні ролі чоловіка та жінки.
«Я завжди відповідаю, що ґендер – це є соціальна стать. Людина народжується в біологічній статті, але в процесі соціалізації ми навчаємося бути чоловіком та жінкою. Нам пропонують певні способи поведінки, які ми певним чином засвоюємо, або не засвоюємо. Залежно від того, як вони близькі до нас як особистості, індивіда, біологічної істоти і відповідно виникає категорія ґендеру. Ця категорія близька абсолютно всім тому, що ми всі знаходимося в статті та тілі. Тому це поняття є завжди актуальним » − додала Марія Петрушкевич.
Галина Максимчук поділилася власним досвідом, протидії стереотипами, розповіла про поняття ґендерно-чутливої журналістики.
«Будь-яка журналістика апріорі має бути ґендерно чутливою. Це полягає у балансі думок, об’єктивному висвітленні, доборі лексики. Статистика яку подає народонаселення ООН, за останній рік, свідчить про те, що від насильства страждають не тільки жінки, діти але і чоловіки. Через стереотипи, які накладаються дуже мало чоловіків про це говорять. Щодо роботи ми постійно проводимо тренінги, для наших журналістів, редакторів. Також ми систематично всі використовуємо фемінітиви на позначення посад, які обіймають жінки. В такий спосіб ми показуємо, що є жінка і вона працює. Намагаємося слідкувати як розвивається ґендерно чутлива журналістика, та створювати її баланс», − зазначила Галина Максимчук.
Для того, щоб дати детальний аналіз того, що це поняття являє собою потрібно звернутися до наукового трактування, від якого потрібно відштовхуватися як фахівцям так і представникам будь-якого середовища, котре прагне використовувати належну термінологію і чітко розуміти, які сьогодні є реалії в суспільстві.
«Відповіді на ці питання можна дати з практичної позиції. Якщо це потрібно суспільству, є запит, його будуть виконувати журналісти, депутати, економісти та всі громадяни. Ми маємо говорити про глобальні виклики, які перед нами виникають. Світ відкриває нові ресурси. Ґендер як концепт рівного ставлення. Він є ознакою успіху, принципом поваги», − підсумував Сергій Штурхецький.
Наприкінці модераторка дискусії зазначила, що подібні обговорення актуальних суспільних питань, реалій медійного простору, на кафедрі планують зробити регулярними.
