У Національному університеті “Острозька академія” четвертого березня відкрилися виставкові проєкти фотографа, журналіста, військового репортера Радіо Свобода Андрія Дубчака «Лінія фронту. Рік 2018» та «Полинове дитинство» за участю самого автора та кураторки виставок Інни Єрмакової.
Фотографії Андрія Дубчака, які експонуються в рамках проєкту “Життя на нулі”, – це історія людей, долі яких назавжди змінила війна, це історія війни, якою вона є насправді.
На виставці «Лінія фронту. Рік 2018» представлені світлини з історіями на «нулі» (передові позиції) 36-ї окремої бригади морської піхоти у Широкино та Водяному, що на узбережжі Азову; «нулі» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади («Едельвейси») під Попасноою (Луганщина); один день бою 24 ОМБр імені короля Данила у селищі Південне, що під Горлівкою та інші фотоісторії передової за 2018-й рік. Виставка розміщена в бібліотеці НаУОА.
«Полинове дитинство» – фотопроєкт, присвячений двом несумісним темам – дітям і війні. Триває війна, війна інформаційна, війна військова, і від цієї війни страждають цивільні люди і серед них – діти. Це набір фотографій, які зроблені під час подорожі лінією конфлікту і створювалися впродовж двох років. На фотографіях представлена вся лінія конфлікту, починаючи зі Станиці Луганської, на фото є Тьохізбенка, Щастя, Авдіївка, Широкине, Водяне, Опитне, Піски, Гранітне та інші населені пункти. Виставка представлена на другому поверсі центрального корпусу НаУОА.
«На цій виставці є особлива фотографія, яка мені дорога. На ній зображена дівчинка, Настя, Пуговка, яка є сиротою. Після початку конфлікту загинула її мама, від осколкових поранень помер її дід. Вона зараз живе у своєї бабусі у селі Водяне, під Пісками, за декілька кілометрів від лінії фронту. Там постійно чути позиційні бої. Дівчинка має психологічну травму. І з цієї фотографії у 2017 році почалася моя допомога Насті. Саме ця фотографія привернула увагу французьких волонтерів, які приїздили в Україну, а згодом допомагали Насті та іншим дітям на лінії конфлікту», розповів автор.
За словами кураторки проєкту «Життя на нулі» Інни Єрмакової, мета виставки – показати умови, у яких проходить дитинство біля лінії фронту, і жодним чином не маніпулювати почуттями:
«Ми намагалися показати середовище, у якому ці діти зростають. Важливе усвідомлення, що для нас, дорослих, 1-2-3-5 років – це один вимір часу, а для дитини 5 років дитинства – це ціле життя. А кажуть, що всі наші травми, всі рефлексії – з дитинства. Якраз діти є заручниками, бо це не їхній вибір, вони змушені там бути».
«Світлини Андрія Дубчака є демонстрацією поєднання в основному неможливого - яскравого авторського стилю та максимальної інформативності за взірцями журналістських канонів. Фотографії відповідають простим, якщо не банальним, критеріям оцінки фото як зображення — якісним прозорості, кольору, перспективі, компонуванню. Одночасно вони всі містять надзвичайну інформативність де кожна виступає вже як зображуване. Світлини є документальними свідченнями. Будуть судовими – російської агресії проти України. А ще в кожному фото видно особистість самого фотографа – Андрія Дубчака. Бо в його фото є пошук Бога. Пафос тут доречний», – ділиться враженнями один із відвідувачів фотовиставки, кандидат історичних наук, краєзнавець Віталій Бондарчук.
Фотовиставки Андрія Дубчака діятимуть в Острозькій академії до кінця навчального року, тому запрошуємо усіх охочих.
