В Національному університеті «Острозька академія» традиційно відбувається низка заходів, присвячених вшануванню жертв Голодомору в Україні. Упродовж тижня викладачі на початку занять обговорювали дану тему разом зі студентами. Як джерела використовували свідчення, документи та фотокартки з часів 1932-1933 років, які описували масштаби трагедії.
«Формування правильних позицій з приводу таких подій, як вшанування пам’яті жертв Голодомору - це необхідна складова формування сучасної української нації. І для студентів важливо пояснити їх в контексті історичного процесу та наслідків, які впливають на нас досі», - розповів викладач кафедри політології та національної безпеки Михайло Мозоль.
Студенти переконані, що події 30-х років є дуже важливою сторінкою в українській історії, яку повинен пам’ятати кожен.
«Оскільки факт Голодомору замовчувався радянською владою, нам мало можуть розповісти про нього наші батьки. Тому такі заходи, присвячені пам’яті невинних жертв, мають особливе значення для формування самосвідомості молодого українського покоління», - додає студент факультету політико-інформаційного менеджменту Тарас Осіпов.
У пам’ять про Голодомори 1932-33 рр. в холі університету оформлено фотовиставку, за матеріалами американського центру досліджень, та символічну інсталяцію.
«Усі використані предмети – з музею академії. Це все наша етнографічна колекція. Інсталяція побудована таким чином, що вона є символічною. Ми використали жорна, колоски, порожні ночви, на яких місили хліб та розбитий посуд як символ розбитої долі», - розповіла директорка Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк.
Інформація про страшні події приховувалася від українців протягом багатьох років. Але завдяки діяльності вітчизняних та закордонних діячів, правда 1932-1933 років стала відомою для цілого світу.
«Після відкриття секретних матеріалів стало зрозуміло, що Голодомор в Україні − це ніщо інше, як геноцид українського народу, тому що події, які відбувалися в 30-х роках докорінно змінять українську культуру та населення. З’явилася ментальна прірва, ми постійно відчуваємо на собі ці трагічні моменти і не в силах цього позбутися» − зауважила старший лаборант кафедри культурології та філософії Тетяна Кучер.
Зокрема, завдяки головній редакторці щоденної всеукраїнської газети «День» Ларисі Івшиній Україні стала відома постать Джеймса Мейса, американського дослідника теми Голодоморів. У 1986 році на одному з конгресів США, він вперше офіційно на весь світ заявив про винищення українців голодом. Після чого, в багатьох країнах світу Голодомор в Україні визнали геноцидом. Акція «Запали свічку пам’яті» − ідея, яка теж належала саме Джеймсу Мейсу.
Відтак, щорічно, в передостанню суботу листопада українці у своїх домівках запалють свічки та хвилиною мовчання згадують понад 7 мільйонів співвітчизників, які в 1932-1933 рр. загинули від штучного голоду, влаштованого комуністичним режимом.
Також у переддень памяті у студентсько-викладацькому храмі преп. Федора Острозького відбулася панахида. Усі охочі студенти та викладачі долучилися до спільної молитви за спокій душ невинних.
«Проти свого народу був обраний диявольський засіб умиротворення — голод. Ми молимося за упокій душ жертв голодоморів, за те, щоб ці трагічні події залишилися лише в історії і ніколи більше не повторювалися не тільки в Україні, а й у світі. Нехай милосердний Господь упокоїть душі трагічно загиблих від голодоморів у місці світлім, місці квітучому, де немає ні журби, ні зітхання, а життя нескінченне”, — зауважив під час проповіді настоятель Храму, протоієрей Василь Жуковський.
