У Національному університеті «Острозька академія» п'ятого грудня відбулася зустріч студентів із представниками Українського католицького університету (УКУ) − доктором історичних наук, професором, проректором УКУ Ігором Скочилясом та викладачем філософсько-богословського факультету УКУ, випускником Оксфордського університету Павлом Смицнюком Учасники розповіли про діяльність вишу та презентували дослідницьку програму «Київське християнство».
Видавнича серія «Київське християнство» започаткована у 2013 році, представляє наукові результати навчально-дослідницької програми гуманітарного та філософсько-богословського факультетів Українського католицького університету. Ця академічна ініціатива уможливлює суспільну артикуляцію ідеї Київської церкви та наголошує на тисячолітньому зв’язку між українською культурою та християнством. Академічним завданням програми є критичне дослідження богословських, канонічних і соціокультурних джерел передання Київської митрополії у ширшому порівняльному контексті універсальних християнських традицій Візантії, латинського Заходу та східних православних спільнот, а також рецепції в слов’янських землях унійної ідеї.
«Український католицький університет є дуже молодим, ми багато чого не знаємо, не вміємо, вчимося, можливо, в цьому і є наша перевага. Для нас дуже важливо, що в Україні, крім нашого університету, є два інші крила, які творять перспективу для нашої молоді та України. Звичайно, це Національні університети «Острозька академія» та «Києво-Могилянська академія». Важливі вони тому, що показують різні перспективи і тяглість нашої традиції, починаючи від православно-освітнього осередку в Острозі і завершуючи нашим католицьким університетом, який представляє західну модель освіти. У програмі «Київське християнство», ми говоримо про український світ набагато ширше, про ідею української церкви, зв'язок культури і християнства. Тому заохочую до цієї подорожі спільно, ми завжди відкриті», − розповів Ігор Скочиляс.
На зустрічі доктор історичних наук, професор кафедри країнознавства НаУОА Петро Кулаковський презентував свою монографію «Писар, шляхтич і пастир: Біографія володимирсько-берестецького єпископа Йосифа Мокосія-Баковецького (1595-1654)». Книга побачила світ у видавництві УКУ (серія «Київське Християнство», том 17). Літературний редактор монографії − Наталія Кіт, рецензенти − професор Люблінського католицького університету Іоанна Павла ІІ Анджей Гіль та доцент Львівського Національного університету Андрій Заєць.
«Постать Баковецького знакова, хоча б тому, що він належав до єпископів другого поунійного покоління, був особою своєрідною. Ідея книги з’явилася приблизно п’ять років тому. Книга є комбінованою працею, яка поєднує три аспекти, що розвиваються паралельно, або послідовно. Перший аспект ‒ це генеалогія роду Макосії, панського роду. Другий − це безпосереднє життя і діяльність єпископа. Третій − це епоха, впродовж якої доводилося жити і працювати єпископу. Я автор, але без великої кількості людей, ця книга не могла б бути видана. Ініціатор виходу монографії − проректор Українського католицького університету Ігор Скочиляс. Для чого такий агностик, як я, зайнявся темою історико-релігійною? Кожний шляхтич вважав, що скільки він пожертвував храмам, церквам, монастирям, стільки сходинок собі вибив до раю. Але моя мотивація, мабуть, мала полягати в чомусь іншому. І коли я збудував цю сходинку, у вигляді книжки, то хотів подивитися чи рай там є. Поки, що не побачив, а значить − потрібно будувати наступну сходинку» ‒ зазначив Петро Кулаковський.
Також на зустрічі були присутні директор видавництва УКУ Володимир Нетак та один із рецензентів, кандидат історичних наук, доцент Андрій Заєць. Гості виступили з вітальним словом та розповіли про співпрацю над створенням монографії.
Наприкінці зустрічі відбулася дискусія «Київське християнство», яку модерував доктор філософських наук, професор Петро Кралюк.
«Ця програма дає можливість подивитися з іншої перспективи на Київське християнство, з одного боку, з екуменічної перспективи, з іншого − з перспективи критичної, постколоніальної теорії. Я хотів би окреслити кілька паралелей між еллінізмом, який є одночасно і релігійним і етнічним феноменом, та ідеєю Української церкви, Київського християнства. Дослідники підкреслюють, що поняття «Київське християнство» не має усталеного трактування. Воно володіє великим спектром значень, які часто переплетені з різними конфесійними, політичними інтересами. Багатозначність ідеї Київської церкви може стати підґрунтям для її ідеологічного та полемічного використання. Любомир Гузар говорив про те, що існує єдність Київської церкви. Можливо, зараз ми не бачимо Київську церкву єдиною, але повинні працювати, щоб в майбутньому вона стала такою. Ця ідея може дати певний імпульс міжконфесійного діалогу в Україні» ‒ наголосив пан Павло.
Наприкінці зустрічі відбулася дискусія про ідею Київської Церкви, її екуменічний потенціал та перспективи міжінституційного й міждисциплінарного вивчення українського християнства. Своїми думками поділилися директор Інституту екуменічних студій Павло Смицнюк, кандидат історичних наук Андрій Смирнов і доктор філософських наук, професор Петро Кралюк.
