У Національному університеті «Острозька академія» днями відбулася презентація результатів археологічних розкопок, які здійснювалися студентами-істориками під керівництвом завідувача відділу реставрації Рівненського обласного краєзнавчого музею Олексія Войтюка.
Археологічна практика тривала у серпні-листопаді 2017 року. За цей період екпедиція провела археологічні дослідження у центральній історичній частині міста Острога — на розі проспекту Незалежності та вулиці Татарській, зокрема на ділянці будівництва нового навчального корпусу Острозької академії.
Як розповідає Олексій Войтюк, перші дослідження тут розпочинаються у 1988 р. Уже тоді співробітники Острозького історико-культурного заповідника виявили й частково дослідили об’єкти слов’яно-руського часу VІІІ—ХІ стст. і литовсько-польської доби ХV—ХVІІІ стст. Це засвідчило про наявність найдавнішого слов’янського поселення в центральній частині Острога.
«У ході наших досліджень ми встановили, що культурний шар ділянки розкопок досить потужний, адже це центральна частина міста. У процесі розкриття котловану зафіксовано і досліджено 6 різночасових об’єктів. Ми встановили, що активне використання цієї території для проживання розпочинається близько Х ст. Ділянка займає колишній північний схил одного із мисів лівого берега першої надзаплавної тераси річки Вілія, на якому були розташовані житлові й господарські споруди», — розповів Олексій Войтюк.
Про активне використання території для потреб середньовічного Острога у період ХІІ — ХІІІ стст. свідчить значна кількість знайдених фрагментів посуду із округлою та трикутною внутрішньою закраїною. Це досить якісно виготовлений посуд із тонкими стінками, адже черепок на зламі тришаровий, а у керамічному тісті зафіксовані незначні домішки дрібного піску. Посуд декорований багаторядною рельєфною лінією, іноді вкритий ангобом. Знайдено дві посудини, котрі можна віднести до імпортованих із Туреччини — це червоно-глиняна кераміка, зовні вкрита білою фарбою з нанесенням неоднакових зиґзаґів та вічок червоного, зеленого й синього кольорів. Також під час археологічних розкопок виявили плашечки для ароматичних масел, дитячі керамічні іграшки, обручки, елементи зброї, скарбничку і навіть срібну монету 1620 року. Ці артефакти свідчать про високі матеріальні статки тогочасних острожан.
Найцікавішою археологічною знахідкою стала колекція керамічних люльок (XVII-XVIII ст.), яких нарахували 130. За словами Олексія Войтюка, особливістю знайдених люльок є те, що всі вони пошкоджені й у використанні не були. Можливо у цьому місці розташовувалася майстерня і торгове місце для їх збуту. У той час тютюнопаління було заборонено, тому люльки могли використовуватися для куріння запашних трав.
Із результатами археологічних розкопок можна ознайомитися на виставці, що діє в мистецькій галереї Національного університету «Острозька академія». Згодом усі знахідки передадуть в Острозький історико-культурний заповідник.