Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії відкрилася інтерактивна виставка до Дня пам’яті жертв Голодоморів

22 листопада 2018 р.

Із ініціативи проректора з навчально-виховної роботи Національного університету «Острозька академія» Руслани Каламаж, колективу Музею історії Острозької академії та Інституту дослідження української діаспори 21 листопада в університеті відкрилася виставка, присвячена трагічним подіям Голодоморів в Україні. Виставка має інтерактивний характер і умовно розділена на декілька блоків. Зокрема там представлені добірка художньої літератури на тематику Голодомору, збірки документів, статистична інформація про ці трагічні події. Також студенти мали можливість побачити інсталяцію із символікою Голодомору. Сьогодні ж упродовж дня  для студентів транслювали художні фільми про Голодомор українських та зарубіжних режисерів.

Про ідею виставки розповіла директор Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк:

«Ми хотіли, щоб тема Голодоморів в Україні була для студентів не формальною, а все-таки емоційною. Тому що  той жах, який відбувся свого часу  колосально вплинув на генофонд, і на масу різних культурних й історичних подій в нашій країні. Ми не можемо про це не знати та не розповідати вам. Для почуттєвого контексту ми використали інсталяцію. ЇЇ символіка полягає у зруйнованих побутових речах, які колись використовували люди. Жорна, що стали символом Голодомору, – як два камені, що не можуть служити за призначенням і  колоски, які могли врятувати чиєсь життя. Такі речі не можна забувати».   

Особливе місце на виставці відведене виданням із серії «Бібліотека газети «День», зокрема, це книги «Ваші мертві вибрали мене…» Джеймса Мейса, «День і вічність Джеймса Мейса» та праця Станіслава Кульчицького «Почему он нас уничтожал? Сталин и украинский голодомор». Також в експозиції представлені ключові матеріали, опубліковані на шпальтах «Дня» та на сайті проекту «Україна Incognita».

«Ми маємо віддати належне колективу газети «День», зокрема головному редакторові Ларисі Івшиній за важливу роботу у донесенні інформації для широкого кола читачів про події Голодомору. Завдяки сильній публіцистиці Джеймса Мейса ми можемо глибше зрозуміти передумови, перебіг і наслідки цих жахливих подій для України. Так влучно, стисло і промовисто про Голодомор із публіцистів не писав мабуть ніхто. Тому ці книги – невід’ємна складова збереження нашої історичної пам’яті, яка є надважливою для постгеноцидного українського суспільства», – зазначила Руслана Каламаж.

Книги Джеймса Мейса вже давно стали підручниками для студентів-істориків, політологів, міжнародників та журналістів. Вони їх використовують у підготовці до семінарських занять, конференцій, написанні наукових робіт з тематики Голодомору тощо.

«Джеймс Мейс – один із перших західних істориків, який почав писати правду про справжні причини Голодомору як геноциду українського народу. На посаді виконавчого директора комісії дослідників при Конгресі США з Голодомору 1932-1933 років в Україні, Джеймс Мейс своєю подвижницькою працею прорвав блокаду мовчання СРСР щодо Голодомору. Він використав неспростовні докази злочину сталінського режиму проти українців, які чинили спротив радянській владі. Тому і наші студенти, і викладачі широко використовують його праці у своїх дослідженнях», – поділився враженнями доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії ім. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» Володимир Трофимович.