Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Американський науковець презентував свою книгу в Острозькій академії

13 червня 2018 р.

У Національному університеті «Острозька академія» 12 червня відбулася презентація книги професора Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичності», яка була видана англійською мовою 2009 року в Yale University Press.

Зустріч модерував доктор філологічних наук, професор Дмитро Цолін.

Американський і український історик, філолог, дослідник культури, есеїст і перекладач Йоханан Петровський-Штерн народився у Києві. Нині він є професором єврейських студій на історичному факультеті Північно-Західного університету в Чикаґо. Петровський-Штерн досліджує та викладає ранньомодерну та модерну історію євреїв, проблеми українсько-єврейських стосунків і слов’янсько-єврейських літератур, історію єврейського містицизму та кабали. Професор завітав до Острозької академії з курсом лекцій «Євреї та українці: тисячоліття співіснування (частина ІІ (1917-2017 рр.))».

Під час презентації книги автор розповідав про задум та історію створення видання. У книзі йдеться про євреїв, які вибрали собі інтеґрацію в бездержавну неімперську культуру — в націонал-демократичне середовище пригніченого сколонізованого народу.

«Подібно до представників будь-якої іншої упослідженої етнічної групи, єврейські еліти модернізувалися, інтеґруючись у панівну культуру, найчастіше — державну або імперську. Вони вибирали німецьку мову в Чехії, французьку в колоніях Північної Африки, російську на теренах Наддніпрянщини, Слобожанщини та Південної України. На прикладі життя і творчості Грицька Кернеренка, Івана Кулика, Раїси Троянкер, Леоніда Первомайського і Мойсея Фішбейна — п’яти письменників і письменниць останнього століття, які виросли переважно в їдишемовному та російськомовному середовищі, але зрештою прийшли в українську літературу, автор пропонує розглянути мовний і культурний вибір, у ґрунті речі супротивний щодо звичаїв єврейської інтеґрації, імперського асиміляційного вектора і традиційного вибору на користь самозбереження», — йдеться в анотації до книги.

Також під час зустрічі Йоханан Петровський-Штерн презентував книгу «Євреї та українці: тисячоліття співіснування», створену у співавторстві з Робертом-Полом Магочієм.

«Ця книжка може бути тим першим кроком, що відкриє правду українцям про євреїв, а євреям про українців. Її також можна оцінювати як довгоочікуване джерело інформації для тих, кому цікаво буде більше дізнатися про неймовірну країну та два її народи», — розповів автор.