У Національний університет «Острозька академія» 15 листопада завітав доцент кафедри політології «Києво-Могилянської Академії» Іван Гомза з відкритою лекцією для студентів та молодих викладачів.
Головною темою лекції є «Політика незгоди в недемократичних режимах: що, коли і чому працює?». Поєднуючи матеріали з теорій демократизації, політичного насилля та політичних еліт, гість розповів про взаємозв’язки між основними механізмами політики незгоди, контекстом її вжитку та наслідками для суспільств.
«Недемократичні режими стикалися і стикаються з множиною форм політики незгоди — від ненасильницьких акцій громадянської непокори (наприклад, у М’янмі чи Ірані) до відвертих спроб змінити режим за допомогою використання політичного насилля (як це було в Алжирі чи Ємені). Пострадянський простір загалом і Україна, зокрема, не були виключенням з принципу використання політики незгоди проти авторитарних лідерів. Успіх політики незгоди, втім, варіювався від успішної демократизації до дестабілізації політичної системи або навіть встановлення більш репресивних режимів. Тому важливу увагу варто приділити множині форм і наслідків, які не є хаотичними та випадковими»,
Відкрита дискусія втілилась у формі п’яти секцій, кожна з яких висвітлювала основні положення щодо сутності понять «насилля» й «ненасилля», стратегії і тактики ненасильницької політики незгоди та інших важливих її аспектів. Зокрема лектор зазначив, що ненасильницька політика незгоди громадянських суспільств є локомотивом демократизації. Таким чином в рамках заходу він надав фундаментальні поради й рекомендації щодо її ефективного й успішного провадження.
Також, будучи стипендіатом Програми імені Джеймса Вільяма Фулбрайта, Іван Анатолійович поділився власним досвідом участі в міжнародному науковому обміні. Головну увагу було акцентовано на особливостях програми та можливостях, які вона відкриває для студентів і викладачів. Цього року Програма святкує 25-річчя і прагне встановити тісніший контакт з нашим вишом.
«Програма розрахована на те, щоб дозволити українським студентам та науковцям різних вікових категорій певним чином інтегруватися в міжнародну спільноту. Вона привчає студентів працювати з відповідним інструментарієм, нормами, адаптованими до стандартів американських наукових центрів. З огляду на глобальну мережу, в якій розвивається сучасна наука, і те, що Україна прагне стати частиною західної науки, нашій молоді доцільно подивитись, як працює програма з середини та, безумовно, спробувати в ній свої сили. До того ж «фулбрайтери» мають можливість на власному досвіді переконатись, яким є життя на інших континентах, що є важливим елементом культурної дипломатії»,
На завершення лекція набула більш інтерактивного характеру, перетворившись в активну дискусію про політику незгоди та її виклики в сучасних реаліях. Також студенти отримали можливість обговорити з лектором актуальні питання щодо критеріїв, можливостей й перспектив участі в Програмі Фулбрайта.
