Факультет міжнародних відносин, на якому навчаються студенти спеціальностей «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (спеціалізації «Міжнародні відносини» та «Країнознавство») й «Історія та археологія» має угоди з низкою університетів Республіки Польща, що серед іншого передбачають можливість семестрового обміну студентів. У 2016/2017 навчальному році в обмінних програмах у Варшаві та Слупську знову взяли участь студенти-міжнародники, країнознавці та історики. Крім того, студентка четвертого курсу спеціалізації «Країнознавство» Дарія Шарафан, яка стала переможцем конкурсу, організованого міністерствами освіти України та Словаччини, навчалася протягом двох семестрів в університеті Матея Бела у Банській Бистриці (Словаччина).
Водночас, студентки-історики Ольга Хмиз та Тетяна Ющук протягом трьох місяців першого навчального семестру брали участь в навчальній обмінній програмі з Академією Поморською в Слупську. До вашої уваги — розмова з дівчатами.
Як ви дізналися про цю програму?
«Наш факультет співпрацює з Поморською Академією вже декілька років. Нам з Тетяною запропонували взяти участь у цій програмі наші наукові керівники. Оскільки я досліджую українсько-польські конфлікти ХХ ст., мене дуже зацікавила можливість навчатись у Польщі. Саме там можна знайти нові джерела для дослідження й досконало вивчити мову, постійно використовуючи її у буденному житті»,
Якими були ваші перші враження від міста?
«Осінній Слупськ запам’ятався мінливою погодою. Ми жартували, що ті, хто називав погоду Лондона мінливою, просто не бували у Слупську,
Але дощова погода не завадила оглянути місто, яке виявилося старовинним і дуже гарним».
Навчання в польському університеті сильно відрізнялося від викладання в Острозькій академії?
«Передусім, в них немає дзвінків на пару чи перерву. У розкладі зазначена година, на котру починається пара, і за тривалістю вони могли бути від 40 хвилин до 2 годин, залежно від предмету,
Також не з усіх предметів є семінарські заняття, можуть бути лише лекції і в кінці просто модуль, а можуть бути навпаки, лише семінари. Нам не було важко там навчатися, оскільки в Острозькій академії ми отримали грунтовну базу. Навчання відбувалося переважно польською мовою, і викладачі лояльно ставилися до нашої спочатку ще недосконалої вимови. Інколи перепитували, чи ми все розуміємо, і перекладали на англійську, те, що ми не розуміли».
Які предмети Вам найбільше подобались?
«Ми самі обирали собі курси, які хотіли вивчати, тому подобалися усі. Але, напевно, найбільше ми любили відвідувати пари професора Казимира Калаура. Він викладав курс „Вибрані питання з кашубсько-поморської культури“. Він дуже радів, що його пари відвідували студентки з України і було таке відчуття, що пару він веде лише для нас двох. Ми часто говорили про різні свята і професор разом з польськими студентами розповідали про польські традиції, а ми про українські,
Також ми вивчали такий курс, як „Музеї Помор’я“. На кожну пару хтось зі студентів-поляків готував презентацію про певний музей Помор’я, а нам запропонували підготувати про музеї України. Таня розповідала про Луцький замок, а я — про Музей історії Острозької академії».
Крім навчання, для студентів потрібне і дозвілля. Як ви проводили вільний час?
«У Слупську велика кількість кав’ярень, музеїв, магазинів — тобто є все, що потрібно для дозвілля. Також ми подорожували. Їздили на Балтійське море, разом були у Гданську, Гдині та Празі, а я ще їздила до Кракова та Освенцима,
Гроші на подорожі самостійно заробили в Польщі, бо такі можливості дає студентська віза. Так робить багато студентів на заході. Ми тепер маємо безліч нових друзів, яких вже з нетерпінням чекаємо в Острозі. Тому дозвілля у нас було справді цікаве».
Чи задоволені ви тим, що змогли взяти участь у програмі?
«Навчання в Поморській академії дало мені величезний досвід. Я вивчила мову, більше дізналася про Польщу. Програма дозволила здійснитися одній із мрій — сфотографуватись на Карловому мості в Празі, де я теж побувала. Тому, я раджу всім студентам, не втрачати можливостей і подавати документи на різноманітні програми,
Я знаю, що у першому семестрі наступного року на навчання до Польщі знову разом зі студентами-міжнародниками і країнознавцями в черговий раз поїдуть історики. Хочу побажати їм впевнено оволодівати знаннями. Тим паче, що до програм дипломів двох університетів, що розвиваються у співпраці з нашим факультетом, долучився Католицький університет у Любліні, який має історичне відділення».
