Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії дискутували про античну традицію та сучасний Західний світ

30 березня 2016 р.

В Національному університеті «Острозька академія» відбулася панельна дискусія на тему «Від античної Греції до сучасного Західного світу: міф греко-римської культури та ідеологія експансії». Лекторами заходу були гість із Греції, доктор філософії Панос Еліопулус, декан гуманітарного факультету Дмитро Шевчук і завідувач кафедри культурології та філософії Микола Зайцев.

Учасники дискусії обговорювали важливе питання про культурні основи та цінності сучасної Європи. Ця проблематика актуальна з огляду на сучасну спробу визначити, чим є Європа і якою є європейська ідентичність. Щоб відповісти на ці питання учасники відсилалися до філософських концепцій та політичних феноменів .

Про європейську культуру професор Микола Зайцев зазначив таке: «Не будемо забувати, що Європа історично була своєрідним „казаном“, в якому що тільки не варилося. На теренах її існували і розпадалися різні держави, стікалися різні народи, які взаємодіяли між собою, зникали тощо. Ми ніде не знайдемо в світі іншого регіону, де маса народів приходило, змішувалося і врешті виникало щось особливе. Ми іноді говоримо, що Україна є такою. Насправді ні, тому що наш південь — коридор, по якому проходили, а в Європі рухатися нема куди. Тому в Європі все залишалося і „варилося“, особливо в середньовіччі. Європа як культурна завершальна спроба наднаціональної єдності і такою залишиться, зберігаючи внутрішнє різноманіття».

В рамках дискусії обговорювалося три важливих питання: зв’язки між античним світом і сучасністю; сприйняття греко-римської античної спадщини як міфологізованого чи уявного соціокультурного конструкту; особливості перебігу процесу вестернізації (трансляції західної системи цінностей до незахідних суспільств).

«Ця дискусія мені дуже імпонувала, оскільки виявилося, що з доктором Паносом Еліопулосом і професором Миколою Зайцевим ми в цілому погоджуємося щодо впливу греко-римської традиції на проект сучасної Європи. Основна ідея, яку я хотів донести у своєму виступі полягає в тому, що Європа є відкритим проектом, в якому знайдеться місце різним традиціям, готовим до діалогу з іншими. Ми не маємо зв’язку із античною Грецією чи Римом безпосередньо, але цінності, які були в той час народжені (наприклад, політичні, пов’язані із солідарністю та слідуванням спільному благу) мають безпосереднє відношення до нашого життя»,

зауважив Дмитро Шевчук.

За словами Дмитра Шевчука, для студентів такі дискусії важливі, оскільки дають можливість зустрічі із представниками інших культур, навчають вступати з ними в діалог і дискурс щодо світоглядних і теоретичних питань, і, звісно ж, допомагають розвивати мовні компетенції у спілкуванні англійською.

Теги: Острозька академія, лекція, Шевчук, Панос Еліопулус, Зайцев