Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Літературні класики завітали до Острозької академії

28.11.2016

До Національного університету Острозька академія з презентацією книжкових новинок 25 листопада завітали сучасні класики української літератури. Іван Драч — поет, кіносценарист, драматург та громадський діяч привіз в університет поетичну збірку «Солом’яний вогонь», видану до його 80-літнього ювілею. Відомий літературознавець, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Голова наглядової ради Національного університету «Острозька академія» Микола Жулинський презентував читачам роман-хроніку «Моя Друга світова».

Зустріч вітальним словом розпочав український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор, проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія». Петро Кралюк.

«Сьогодні ми з вами маємо унікальну можливість поспілкуватись одразу із двома класиками. Події описані авторами особливо цікаві для аудиторії, оскільки пов’язані з нашою областю і актуальними проблемами сьогодення»,

зазначив пан Кралюк.

Книга Миколи Жулинського «Моя Друга світова» переносить читача у волинське село Новосілки в часи повоєнного періоду. Автор майстерно переходить від дитячих спогадів до чіткої мови канцелярії, від провінційної історії до глобальних процесів. У книзі переплетені спогади очевидців та офіційні документи. Оповідь тримає увагу читача, хвилює, оскільки тремтливий ліхтарик авторського бачення перебуває в чутливій руці людини, невіддільної від Батьківщини.

Петро Кралюк написав першу рецензію до книги, в якій розповідає про жанрові особливості тексту, пояснює контекстуальні моменти твору та його значення в сучасних реаліях.

«Жанр твору означений як „роман-хроніка в голосах“. Справді, „Моя Друга світова“ не є класичним романом. Але хто нині, в часи Інтернету, може писати стандартні романи, хіба що закоренілі традиціоналісти. „Моя Друга світова“, на перший погляд, сприймається як мікс різножанрових уривків. Тут є й особисті спогади автора з його дитинства, спогади його родичів та односельців — як реальні, так і реконструйовані, є різноманітні матеріали історичного характеру, серед них і документи. Однак ці уривки творять цілісну картину. Принаймні „Моя Друга світова“ вам може дати більш адекватну картину подій в 1939-1945 роках на Волині (й не тільки), аніж численні дослідження фахових істориків»,

зазначає професор Петро Кралюк.

Під час читання твору мимоволі напрошуються асоціації з епічними романами під назвами «Волинь» — Уласа Самчука й Бориса Харчука. Події всіх цих трьох творів відбуваються в селах південної Волині. У них зображене життя волинських селян, їхнє світосприйняття й водночас якась містична велич і стійкість цих людей.

Про привід написання роману Микола Жулинський розповідає:

«Я написав цю книгу, тому що нам уже давно пора доповнити сторінки нашої історії. Я очолював у Верховні Раді комісію по співпраці з польським Сеймом. Коли ми тільки розпочали співпрацю, то питання Волині в польській історії тільки піднімалось. Тоді я зрозумів, наскільки мало вони знали про трагічні події того часу. Більше того, багато навіть наших депутатів не чули про це. Я вивчав багато літератури, аби зрозуміти не просто що трапилось, а головне чому».

Друга презентована в цей день книга належить надзвичайно обдарованому поету сучасності — Івану Драчу. Його нова збірка універсальної ліричної поезії «Солом’яний вогонь» з перших рядків перенесла аудиторію в романтичну атмосферу. Як зазначає автор, кохати і писати про кохання необхідно завжди.

У збірці також знайшлося місце для чималої кількості політичних віршів, які завше викликають зацікавленість у читачів, адже Іван Драч як ніхто майстерно, влучно і лаконічно може передати теперішні події крізь призму літератури.

До слова, в цей день також відбулися підсумкові урочистості до 440-річчя Острозької академії, під час яких пройшла Церемонія посвяти Івана Драча в Почесні доктори університету.

«Уперше я приїхав до Острога 1962 року із групою, яку очолював професор, архітектор і мистецтвознавець Григорій Логвин — батько усіх шістдесятників. Ще тоді я зауважив унікальну історичну значущість цього міста. А тепер, коли ми маємо відроджену Острозьку академію, можемо поправу його вважати центром сучасної української науки, освіти і духовності. Щиро дякую, що ви прийняли мене до своїх лав і дуже цьому радію. Слава Острозькій академії і слава Україні!»,

зазначив під час інавгураційної промови Іван Драч.

В Інавгурації Івана Драча в Почесні доктори Острозької академії також узяла участь Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Дві різні за жанрами та тематикою книги зібрали велику аудиторію та викликали жваву автограф-сесію.

Теги: Острозька академія,Іван Драч, Петро Кралюк