З нагоди відзначення Дня Небесної Сотні 20 лютого в Острозі відбулися пам’ятні заходи — мітинг «А сотню вже зустріли небеса...» та скорботна хода. Вона розпочалася на проспекті Незалежності від в’їзду до Національного університету «Острозька академія», де утворили колону викладачі, студенти та численні мешканці нашого міста з державними прапорами. Рухаючись найширшою магістраллю міста, велика колона острожан та гостей повернула на вулицю Героїв Майдану, а потім — Князів Острозьких. Упродовж майже всього шляху до них приєднувались інші острожани. Закінчився марш на центральному майдані міста. Там грала журлива музика та демонструвався відео ролик «Мамо не плач», колону очікували кілька десятків острожан, засвіченими свічками була викладена мапа України. Лампадки також горіли на сходах перед приміщенням Острозької районної ради.
Розпочинаючи мітинг пам’яті, ведучі — начальник відділу культури і туризму міськвиконкому Ольга Лозюк та студент НаУОА Олександр Бухвал нагадали присутнім, що 20 лютого щорічно Україна згадуватиме трагічні події на Майдані, свідками яких ми стали у 2014 році. День розстрілу Небесної Сотні став поворотним пунктом у свідомості українців та ще однією страшною сторінкою історії нашої держави. І коли на майдані усе починалось, багато людей об’єдналось. Вони були дуже різні — за ментальністю, за статусом, за професіями, за віком — юні та сивочолі, багатодітні батьки та одинаки, заробітчани та науковці, східняки та західняки. Разом з тим люди на майдані були дуже схожі — об’єднавшись, вони виступили проти несправедливості, бо хотіли кращого життя. У ті важкі дні з нами був майже увесь світ. Вони виказували солідарність і підтримку протестуючим в Києві та інших містах. Також було зазначено, що на Майдані нашого міста зібрались небайдужі (а їх було понад 400 осіб), щоб вшанувати пам’ять загиблих героїв Революції Гідності Знаково, що поруч на скорботному віче були друзі із польського міста-побратима Берунь.
Потім прозвучав Гімн України (виконав студент Острозької академії В’ячеслав Бондар), демонструвалися відеоролики («Реквієм Небесній сотні»), звучали вірші про Небесну сотню, пісні («Пливе кача», «Герої не вмирають», «А сотню вже зустріли небеса...»), учні острозьких шкіл виносили портрети 100 Героїв Небесної Сотні, хвилиною мовчання вшанували їх пам’ять.
Наприкінці мітингу ведучі поставили собі й присутнім питання — «А що ти робив у часи Революції Гідності для її перемоги, що зробив для Небесної Сотні, чи змінився ти після їх загибелі? Ми маємо мати чітку відповідь і вона має стати променем, що освітлює наше життя. Жити так, аби їхні смерті не були марними. Вони — теперішній голос нашого сумління та охоронці нашої громадянської поведінки. Ми повинні виховувати себе і наших дітей українцями, гідними бути нащадками відважних козаків, воїнів УПА, поетів шістидесятників, Героїв Небесної Сотні, українців, що завжди високо здійматимуть синьо-жовтий стяг і гордо співатимуть Гімн нашої Держави».