У Національному університеті «Острозька академія» 17 березня відбулася зустріч студентів і викладачів кафедри релігієзнавства і теології з працівниками й волонтерами Центру духовної підтримки осіб із особливими потребами «Емаус», який заснований 2001 року й діє при Українському католицькому університеті. Під час бесіди-презентації гості порушили питання несприйняття й відчуження суспільством людей із особливими потребами. Увагу звертали на те, що любов є основним ключем до стосунків із людьми, а особливо з тими, хто потребує цієї любові і сімейного тепла найбільше. Також волонтери розповіли про співжиття в Домі «Емаусу» з «друзями», як вони називають цих особливих від природи людей, що володіють даром і покликанням любові. Окрім спільної духовної і соціальної праці в Центрі, створені належні умови для розвитку талантів «друзів» на кшталт іконопису, вишивки бісером та кулінарії.
Більше про життя в благодійному закладі студенти й викладачі могли почути від «друга» Павлика, який після зустрічі потурбувався, щоб особисто привітатися і поділитися добрим словом із якомога більшою кількістю присутніх.
Серед працівників Дому «Емаус» є випускниця Острозької академії, магістр релігієзнавства Яна Чекан. Дівчина поділилася пережитим досвідом і розповіла про те, яким чином почала жити в цій «великій сім’ї». «Я не назву це роботою, а радше служінням», — зауважила Яна.
Декан гуманітарного факультету доктор філософських наук Дмитро Шевчук на своїй сторінці в Фейсбук зауважив:
«Я дуже радий, що „вирвав“ шмат часу і зумів хоча б на півгодини потрапити на цю зустріч. Вона навчила мене двох речей: 1) Покликання Університету — це, окрім всього іншого, ще й служіння, себто добровільна праця на благо інших задля активного ствердження своїх життєвих цінностей та світоглядних переконань; 2) життєві істини можуть бути дуже простими, але супердієвими, як у „друга“ Богдана, який не хоче, щоб його називали „паном Богданом“, вітається тільки з тими людьми, які йому милі, і на роботі лоскоче людей із любов’ю...»
