До Національного університету «Острозька академія» завітав всесвітньо відомий композитор Валентин Сильвестров. Маестро представив програму «Нове» з вокальних і фортепіанних мініатюр. Подія відбулася 13 травня в рамках проекту «Острог — Ренесанс».
«Пан Сильвестров зазвичай не багатослівний, та коли про нього говорять багато теж не любить. Проте не зауважити про геніальність цього митця було б просто злочином»
Концертну програму розпочала українська оперна співачка Інна Галатенко. В її виконанні прозвучали понад десять музичних творів на музику Сильвестрова. Пані Інна співала відомі українські вірші: «Хрущі над вишнями гудуть», «Реве та стогне Дніпр широкий» Т. Шевченка та «О панно Інно, панно Інно» П. Тичини. Акомпонував співачці Олег Безбородько, який зазвичай і виконує композиції Валентина Сильвестрова.
Опісля виступів відбулася урочиста посвята Валентина Сильвестрова у Почесні доктори Національного Університету «Острозька академія».
Ігор Пасічник, натхенно наголошує:
«Це людина неосяжного таланту та внутрішньої сили. Наша країна повинна пишатися такими митцями, цінувати і поширювати їх творчість. Цілком симовлічно, що саме Острозька академія, як одвічний осередок відродження та процвітання культури, мистецтва, і тепер стає місцем духовного й інтелектуального процвітання».
Ректор Острозької академії також щиро подякував Людмилі Гарарук — ініціатору та керівнику проекту «Мистецькі експедиції», ідейній натхненниці та одній із організаторів проекту «Острог — Ренесанс».
«У нас в Академії постійно відбуваються події не лише місцевого чи обласного, а й всеукраїнського рівня. Ця ж подія, як на мене, має статус світової. Захід за своєю потужністю можна порівняти із запуском ракети у космос. Хоча ні, навіть це залишається непомітним на фоні такого перфоменсу. Увесь зал став єдиним тілом, єдиним чуттям, що по нотах, по акордах вбирало у себе всю музику до останку. А коли заграв Маестро.... Мабуть, серця усіх присутніх у залі були наповнені єдиним відчуттям розкішності. Музику Сильвестрова потрібно „прожити“, відчути усю гаму її звучання, і тоді вона відкривається для вас по-іншому. Неймовірний вечір! За такі речі цінуєш Академію і університетську родину ще більше»,
