Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Єгор Стадний: «Демотивований студент – це найгірше, що може трапитися в аудиторії»

15 квітня 2016 р.

14 квітня 2016 року в Національному університеті «Острозька академія» відбулася зустріч із Єгором Стадним, виконавчим директором аналітичного центру CEDOS. Приводом стала дискусія «Для чого йдуть навчатись в університет? Мотивація при вступі до ВНЗ», що проводилася в рамках дискусійної платформи «Місія сучасного університету» до 440-річчя Острозької академії.

Під час дискусії піднімалися питання про фактори, які впливають на вибір абітурієнтами університету для здобування вищої освіти. Єгор Стадний звернув увагу на те, що в Україні спостерігаємо доволі масштабну дезорієнтацію абітурієнтів під вступу до ВНЗ.

«Можемо говорити про зовнішні обставини, які дезорієнтують. Зокрема, в Україні відбувається декомунізація, але не відбулася десовєтизація. І у вищій освіті досі панує радянське державне замовлення та по суті радянське планування, яке спирається на абсолютно відірвані від життя дані. Якщо держава „замовляє“ 2000 істориків чи інженерів, то геть не тому, що їх саме стільки їх необхідно. Також можемо говорити про внутрішні обставини. Все ж таки недоречно вимагати від людини визначитись із спеціальністю чи професією у 16-17 років. Аби це подолати, можливо, доречніше почати розмову про перехід від „вступу на спеціальність“ до „вступу в університет“ з вибором спеціальності на 2 чи навіть 3 році»,

стверджує Єгор Стадний.

Під час дискусії прозвучало й те, що демотивовані студенти — це найгірше, що може трапитися в аудиторії. Більше того, демотивація студентів породжує демотивацію викладачів. Реалізація ідеї переходу до «вступу в університет» дозволить створити умови для вмотивованішого вибору, який робитимуть абітурієнти. Після року навчання в університеті вони зможуть більш свідомо визначитися, яку спеціальність обрати для себе. Ця ідея, на думку Єгора Стадного, буде непопулярною серед консервативних освітніх менеджерів, однак навряд чи хтось зможе подати багато раціональних аргументів проти неї.

Ще однією проблемою, яку підкреслив Єгор Стадний, є те, що українські студенти сьогодні більш схильні до песимізму, ніж роботодавці. Самі ж студенти менше вірять у пристойну роботу з дипломом бакалавра, ніж роботодавці. Зараз молодь загалом демонструє більший песимізм, аніж старше покоління, що, ймовірно, можна вважати наслідком споживацького суспільства. Разом із тим бракує співпраці між університетами та роботодавцями. Якщо буде зростати середній бізнес, то ця співпраця теж неодмінно зростатиме.