Презентація нової книги «Забудь-річка» братів Капранових відбулася в Острозькій академії 13 квітня.
Брати Дмитро та Віталій Капранови — українські письменники, публіцисти, видавці, громадські діячі. Були організаторами масштабного українського діаспорного руху. Очолили видавництво «Зелений пес», видали романи «Приворотне зілля», «Розмір має значення», «Щоденник моєї секретарки» і т.д.
Автори уже не вперше відвідують Острозьку академію. Цього разу брати завітали з новим романом «Забудь-річка», над яким працювали чотири роки. За словами самих авторів, якщо письменник у чомусь не розбирається — він про це пише. Тому, Капранови спробували розібратися з історією. Книга написана з життя, бо вміщує у собі елементи спогадів ветерана війни та феномену схожості людини.
«Ми подумали, якби наші нащадки знайшли фото одного із нас у німецькій або радянській формі, вони б сказали, що хтось із дідів служив у Вермахті або у радянській армії. Але хто? Це й був перший прийом, який ми використали. А другий прийом нам подарував покійний ветеран війни. Коли йому було 16 років, його мобілізували рити окопи. У їхній бригаді був єврей з Одеси. І коли німці прорвали оборону, всі почали тікати, а єврей не знав, що робити. Цей покійний ветеран Петро Галицький дістав свої документи і віддав їх зі словами: „Бери документи! Будеш Петром Галицьким“. Отже, ми скористалися цим прийомом і вирішили зробити так, щоб троє людей з одним ім’ям Степан Шагута, пройшли крізь три різні армії: радянську, німецьку та українську партизанську. А нащадків примусити розбиратися хто і де був, і чиї вони онуки»,
Назву своєї книги Капранови віднайшли в українській міфології. Образ забудь-річки, в уяві предків — річка, яка тече між «цим» світом і «тим». І коли душа переходить з одного світу на інший, вона пролітає над річкою і все забуває. Також автори багато жартували. Зокрема про те, що відрізнити серйозний роман від несерйозного можна за наявності у ньому закладки.
Окрім «Забудь-річки» брати Капранови привезли із собою ще дві книжки: «Мальована історія Незалежності України» та «Веселих свят!». Перша починається трипіллям і закінчується сучасністю. Крім того, на картах позначені кордони України за різних часів.
«Так ви зможете переконатися, що Крим нам не Хрущов подарував, а Західну Україну не Сталін приєднав. Кордон формувався природно»,
Книга «Веселих свят!» розповідає про традиційні українські свята. У зміст книжки вміщено інформацію про кожне свято, про страви, які готували на свята, загадки, ігри, пісні та прикмети.
