Острозька академія здавна вважається духовним та освітнім осередком української культури. Не даремно Іван Франко визначив у своїй праці «Характеристика руської літератури ХVІ — ХVІІІ ст.» саме таку послідовність культурних центрів України доби першого національно-культурного відродження: «Острог, Львів і Вільно були по черзі головними осередками духовного і цивілізаційного життя Русі, головними центрами руської літератури в тім часі». Сьогодні ж Острозька академія, нащадок першої слов’яно-греко-латинської школи, продовжує традиції попередниці та розкриває нові грані розвитку духовної, освітньої та національної культури України та її місця у світовому контексті.
Обговорити духовні та інтелектуальні проблеми до Острозької академії 11 листопада завітали відомі богослови, викладачі філософії, релігієзнавства та соціології з Туреччини.
Центральною темою дискусії стали філософські погляди Григорія Сковороди та Саіда Нурсі, а також паралелі та адаптація їх ідей до життя та морального виховання поколінь.
«Це наш спільний семінар, присвячений спадщині турецького мислителя Саіда Нурсі і українського філософа Григорія Сковороди. У межах цього заходу проводяться паралелі між становищем людини в сучасному світі в осмисленні українського і турецького філософів, зокрема йдеться про духовні виміри людини, її саморозуміння в теперішніх умовах»,
«Між Україною й Туреччиною є спільні культурні та історичні зв’язки, і саме ця конференція спрямована на те, щоб згадати історію, покращити і відновити наші відносини. Це потужна наукова подія. Проведення цієї духовно-освітньої конференції — це взаємовплив та взаємозбагачення двох цивілізацій — українців і турків. Вони мають у своїй історії видатних мислителів та моральних авторитетів, які прославились далеко за межами рідних країн. В Україні таким духовним лідером є Григорій Сковорода, в Туреччині — Саід Нурсі. Саме дослідження багатства філософської думки дає можливість краще зрозуміти внутрішній духовний світ двох народів»,
«Спільне в українського та турецького мислителів є божественна основа їх моральних переконань, тобто, як для Сковороди істиною є Бог, так і для Нурсі — Аллах. Українці не знають своїх філософів, відомий лише Григорій Сковорода. А, наприклад, Мелетія Смотрицького можуть знати лише в Острозькій академії, бо він має безпосереднє відношення до нашого вишу. Я вважаю, що потрібно запроваджувати викладання філософії у школах, вивчати історію становлення науки в Україні, привчати дітей до освоєння навколишнього світу»,
Нагадаємо, в Острозькій академії діє Центр ісламознавчих досліджень. Очолює його Михайло Якубович, кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства і теології. Основною метою діяльності Центру є дослідження ісламської спадщини західної України, а також визначення ісламських інтелектуальних традицій на українських землях, що входили до складу Кримського ханства, включно з дослідженням відповідних арабомовних і османомовних рукописів.
За словами Михайла Якубовича, Туреччина активно просуває свою науку і культуру закордоном, і турецька гуманітаристика стоїть вище української. Кількість індексованих гуманітарних журналів в наукометричних базах Туреччини сягає десятків, в Україні ж їх — одиниці. Співпраця турецьких дослідників із західними вченими та університетами потужна. Тому Україна завдяки такому обміну зможе краще інтегруватися у світовий освітній і духовний простір. Це дасть можливість налагодити культурну та освітню міжнаціональну інтеграцію двох цивілізацій.
