Традиційно науково-дослідна лабораторія гендерних досліджень та кафедра культурології та філософії провели щорічний круглий стіл присвячений гендерній тематиці.
Цього року він відбувся 11 жовтня, і був присвячений проблемі конструювання гендеру за допомогою мови, тема заходу: «Мова: геть від сексизму». Модераторка: завідуюча науково-дослідна лабораторія гендерних досліджень Марія Петрушкевич.
Вступне слово мав доктор філософських наук, завідувач кафедри Зайцев Микола Олександрович, який зазначив, що проблема мови актуальна не тільки в межах культурної ідентичності, але і в контексті гендерної проблематики зокрема.
З гендерними стереотипами в мові, ми зустрічаємось щодня у мас-медіа, в особистому спілкуванні, в літературі, при цьому, як правило, там акцентується увага переважно на зовнішніх особливостях жінки. Про це зазначила в своїй доповіді Дячук Оксана студентка спеціальності культурології.
У своїй доповіді магістрантка культурології Мирослава Лукащик наголосила :
«Поняття „гендеру“ увійшло в сучасну лінгвістичну парадигму значно пізніше, ніж в інші гуманітарні науки, зокрема в другій половині ХХ ст. А феміністична мовна критика виникла у мовознавстві у 60-70 рр. ХХ ст. Цьому сприяв ряд причин різного характеру, зокрема, ріст особливої популярності ідей фемінізму на Заході, розквіт філософії постмодернізму тощо. У лінгвістиці на перший план виступає людський фактор і проблеми взаємозв’язку мови з біосоціальними характеристиками людини, у тому числі з її статтю. Тому актуалізується один з головних напрямів досліджень: негативні дефініції у відношенні щодо жінок, що розцінюються як мовні сексизми».
Американський комікс також ілюструє проблему сексизму, але вже через призму образів героїнь (подруг героїв), які зазвичай виконуючи роботу «з порятунку світу», також репрезентують ключові гендерні стереотипи, про це зазначив у своїй доповіді кандидат філософських наук, старший викладач кафедри культурології та філософії Карповець Максим.
Олексадра Батанова, студентка спеціальності релігієзнавство акцентувала увагу на особливостях мовного сексизми у владному середовищі, в якому жінки є дуже активними, що повинно відображатись відповідними мовними зворотами (прем’єрка, професорка, лауреатка та інші). Ця тема викликала жваву дискусію в аудиторії. Також гостро постає проблема мовного сексизму в ЛГБТ спільноті, адже коректнісь та толерантність у вислволювані — це запрука стабільності розвитку суспільства. На чому наголосила свою увагу магістрантка Вікторія Вілимець.
Про гендерно чутливу мову у шкільній практиці Канади доповідала Ольга Костюк викладачка кафедри англійської мови та літератури. Вона зазначила, що «рекомендації щодо подолання андроцентризму у мові та лексичного сексизму були розроблені Міністерством з питань становища жінок, зокрема, комітетом Лінгвістичної асоціації Канади, у 1992-1993 рр.». Доповідачка навела основні положення означених рекомендацій, які були взяті до уваги канадськими видавництвами, авторськими та редакторськими колективами, фахівцями із гендерної експертизи навчальних підручників. Аудиторія обговорила приклади сексизму в англійській мові та гендерночутливі еквіваленти, запропоновані канадськими лінгвістами.
