14-15 листопада в Острозькій академії вже втретє відбулася міжнародна конференція «Малиновські читання». Під час заходу науковці обговорили актуальні питання з різних галузей права, а пленарне засідання цілком було присвячене постаті Іоаникія Малиновського та його внеску в розвиток юриспруденції.
«Мені дуже приємно відкривати „Малиновські читання“, які вже стали хорошою традицією в Національному університеті „Острозька академія“. Іоаникій Малиновський був однією зі значимих фігур в історії Острога, України і Російської імперії. Він не випадково з’явився в Острозі й саме тут утвердився як особистість. У ХІХ ст. в містечку відчувалася інтелектуальна атмосфера, яка з’явилася завдяки Острозькій академії і все ще давала про себе знати. Я бажаю вам плідних дискусій. Хотілося б, аби вони породили чимало істин»,
Пленарне засідання розпочав доктор юридичних наук, завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Микола Погорецький. Він розповів про основні напрямки роботи та найбільші досягнення Іоаникія Малиновського. Доповідь завідувача кафедри конституційного та міжнародного права «Інституту права та психології» НУ «Львівська політехніка», професора Віталія Ковальчука стосувалася вчення Малиновського про форми державного правління.
«Іоаникій Малиновський був справді видатною постаттю. Він написав перший у Росіїйській імперії кримінально-процесуальний кодекс, перший підручник з кримінального права. Усе життя відстоював громадянські права, а його бачення того, якою має бути найкраща форма правління ― ідеал, якого має прагнути сучасний політикум»,
«Малиновські читання» проходили в семи секціях: «Теорія та історія держави й права, історія політичних та правових вчень», «Конституційне право. Адміністративне право та процес. Податкове право. Міжнародне право», «Цивільне право та процес», «Трудове право. Право соціального забезпечення», «Земельне право. Екологічне право», «Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право», «Кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза».
Участь в організації конференції взяли вчені з шести країн: України, Росії, Білорусі, Угорщини, Узбекистану, Казахстану. До Острозької академії було надіслано близько ста наукових робіт. Щоправда, у зв’язку з певними обставинами представники Росії та Білорусі не змогли приїхати на конференцію.
Усі матеріали конференції були опубліковані в науковому збірнику.
