Кафедра політології Національного університету «Острозька академія» і Школа політичної аналітики «Поліс» 5 грудня 2014 року провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію на тему: «Парламентські вибори 2014 року в Україні: підсумки та тенденції».
Захід відбувся приміщені Вченої ради Національного університету «Острозька академія».
У конференції взяли участь науковці, експерти, викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, докторанти, кандидати в народні депутати України, представники громадських організацій, засобів масової інформації та ін.
Мета науково-практичної конференції було обговорення найбільш актуальних питань перебігу виборчої кампанії та результатів парламентських виборів 2014 року в Україні, як на всеукраїнському, так і на регіональному рівнях.
Керівник Центру політичних досліджень НаУОА, Юрій Мацієвський у своїй доповіді «Парламентські вибори 2014 року: очікувані та неочікувані наслідки» зазначив, що народні депутати України після «Революції гідності» не хотіли оновлення, і тому не змінили виборчого законодавства. Держава була не готова до зовнішнього конфлікту і її функції замінили ініціативи громадянського суспільства.
Завідувач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», Олександр Дем’янчук презентуючи доповідь «Політичні перспективи досягнення „Good Governance“ в Україні після парламентських виборів» відзначив, що держава досить слабка, відчувається недостатній організаційний ресурс влади. Особливістю нового парламенту є досить оновлений її склад, зокрема 64% — це непрофесійні менеджери (нові політики). Відповідно виникає проблема яку можна сформулювати наступним чином: вони не знають як, але знають що потрібно робити.
Завідувач кафедри політології НаУОА, Віталій Лебедюк у своїй презентації «Електоральне поле України в порівняльній перспективі» охарактеризував основні зміни та тенденції електорального поля та партійної системи України. Електоральні показники вказують на те, що індекс диспропорційності Галлахера та індекс електоральної стабільності Педерсена суттєво зросли. Це означає що за результатами парламентських виборів 2014 року відбулось переформатування електорального поля України (зросла електоральна мінливість та диспропорційність виборів). На це вплинула змішана виборча система, що не відповідає сучасним умовам, які постали після «Революції гідності». За типологією П. Майра, партійна система в України повернулася до системи малих партій, що було характерно протягом 1998-2002 років. Показник ефективної кількості партій та парламентської фракційності вказує на збільшення фрагментації парламенту, що проявляється у створенні широкої коаліції та може проявлятися у потенційній конфліктності.
Докторант кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», Руслан Кермач у доповіді «Cтратегії позиціонування „Блоку Петра Порошенка“ та „Народного Фронту“ в ході парламентської кампанії 2014року» виокремив актуалізовані проблеми головних політичних сил. Партія «Блок Петра Порошенка» позиціонувала себе як «партія миру», тоді як «Народний Фронт» — як «партія війни». Пояснити перемогу «Народного фронту» можна за допомогою теорії Е.Даунса про «медіанного виборця». Відповідно до згаданої теорії, риторика «Народного Фронту» була більш радикальною і наближеною до правоцентриської позиції, що максимізувало її підтримку.
Координатор мережі довготермінових спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА (м.Київ), Юрій Лісовський під час презентації «Методика швидкого статистичного підрахунку голосів: як це працює» повідомив, що запропонована методика показала свою ефективність, оскільки відмінність між офіційними результатами складають соті відсотків. За типом порушень, найчастіше фіксувалися «порушення правил агітації», тоді як на виборах 2012 року — це був «адміністративний ресурс».
Друга частина конференції проходила у форматі відеоконференції з політичними експертами м. Харків (кафедра політології та філософії Харкiвського регiонального iнституту державного управлiння Нацiональної академiї державного управлiння при Президентовi України) щодо регіональних особливостей парламентських виборів 2014 року. Модератором відеоконференції виступив Вячеслав Дзюндзюк, завідувач кафедри політології та філософії Харкiвського регiонального iнституту державного управлiння НАДУ при Президентові України.
Кандидат у народні депутати від «Самопомочі» по округу № 170 м. Харкова, Олександр Котуков зазначив що команда екс-губернатора М.Добкіна висунула значну кількість технічних кандидатів, щоб розпорошити голоси конкурентів і максимізувати перемогу. З 13 мажоритарних округів до парламенту пройшли 12 колишніх депутатів як самовисуванці, але є перемога одного кандидата від «Народного Фронту». Як і на попередніх виборах у Харківській області використовувався значний адміністративний ресурс, на фоні суттєвого абсентеїзму молоді.
Координатор спостереження ОПОРИ за позачерговими виборами народних депутатів України у Рівненській області, Анатолій Бондарчук під час виступу на тему «Основні тенденції та особливості позачергових парламентських виборів 2014 на Рівненщині» виокремив наступне: вибори були досить брудними в частині порушення правил агітації, не зважаючи на те що конкуренти були з демократичного табору; збільшилася конкурентність між кандидатами; найбільше порушень виборчого процесу спостерігалось зі сторони мажоритарників.
Кандидат у народні депутати від «Народного фронту» по списках (м. Харків), Микола Пахнін зазначив що змішана виборча система не відображає електоральні вподобання виборців, а радше є викривленим дзеркалом. Якщо аналізувати результати виборів за пропорційною складовою, то колишні провладні сили разом набрали близько 50% підтримки виборців у Харківській області. Однак, у порівняні з попередніми виборами спостерігається позитивна динаміка щодо волевиявлення за демократичні сили (в сукупності близько 40% виборців).
