У стінах Національного університету «Острозька академія» 27 серпня відбувся Міжнародний науково-практичний симпозіум «Закордонне українознавство: осередки, архіви, бібліотеки». Організаторами цього наукового заходу стали Інститут досліджень української діаспори НаУОА разом із Українським історичним товариством та Українсько-американською асоціацією університетських професорів. У роботі симпозіуму взяли участь 20 дослідників із України та з-за кордону, які представляли провідні українознавчі центри нашої держави та зарубіжжя.
Відкриття симпозіуму відбулося у Лабораторії перекладу сакральних текстів за участю ректора Ігоря Пасічника, проректора з навчально-наукової роботи Петра Кралюка, директора Інституту досліджень української діаспори Алли Атаманенко. Прозвучало привітання учасникам симпозіуму від президента Українського Історичного Товариства, Українсько-американської асоціації університетських професорів, головного редактора журналу «Український Історик» професора Любомира Винара.
Актуальні питання сучасного стану закордонного українознавства розглядалися учасниками симпозіуму у двох секціях: «Українознавство та його осередки», «Архіви та архівні колекції». Спершу науковці обговорили діяльність провідних осередків українознавства поза межами України, визначили проблеми та перспективи функціонування українських музеїв, бібліотек, архівів, українознавчих кафедр у Польщі, Хорватії, Словаччині, Франції, США й інших країнах. Зокрема, доктор Ярослава Йосипишин, яка є директором Української бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі, виголосила цікаву та змістовну доповідь про історію становлення та розвиток цього потужного центру українознавства у Франції. Доповідь супроводжувалася демонстрацією цінних світлин, що відображають історію Української бібліотеки ім. Симона Петлюри, її засновників і працівників, книжкових та архівних фондів. Доповідь про колекцію плакатів і відділ газетної періодики Української бібліотеки ім. Симона Петлюри представив доктор Ігор Срібняк.
Діяльність музею української культури в Свиднику (Словаччина) була окреслена в доповіді доктора Мирослава Сополиги. Частина доповідей була присвячена провідним центрам українознавства у Польщі — кафедрі україністики Варшавського університету, краківській україністиці ХХ — ХХІ ст., сучасному стану та перспективам розвитку українознавства у Польщі.
Історичні витоки та сучасний стан україністики в Загребському університеті (Хорватія) проаналізував доктор Євген Пащенко. Про діяльність і фонди Українського музею-архіву в Клівленді (США) у своєму виступі розповіла куратор цієї установи Аніза Кравс.
Під час другого секційного засідання науковці обговорили сучасний стан і збереження української архівної спадщини за кордоном, а також документів зарубіжної україніки в Україні. Почесний доктор Острозької академії, відомий фольклорист та українознавець академік Микола Мушинка розповів про архів Івана Панькевича та його дочки Марти Дольницької в Чехії, а також про ідею створення на базі цих матеріалів музею Івана Панькевича й української еміграції в Ужгороді. За його словами, попри усі труднощі у сфері закордонного українознавства в Чехії та Словаччині видають чимало книг і, загалом, роблять усе можливе, щоб привернути увагу до культурно-мистецьких надбань України.
Про світлини Рудольфа Гулки, що зберігаються в архіві Слов’янської бібліотеки в Празі розповіла Магда Мушинка. Її доповідь супроводжувалася демонстрацією зазначених фотографій майстра 1920–1928 рр. Історію збереження архівної спадщини відомого українського історика та громадського діяча В’ячеслава Липинського проаналізувала доктор Марина Палієнко. Структуру та зміст архіву Українського історичного товариства охарактеризувала у своєму виступі доктор Алла Атаманенко. Крім того, тематика представлених на симпозіумі доповідей включала різноманітні аспекти вивчення документів до історії України й українства у закордонних архівах. Зокрема, документи французької поліції про діяльність українських політичних емігрантів (1920–1930 рр.) проаналізувала у своєму виступі доктор Валентина Піскун, джерела до історії українців та українського підпілля в архівах Польського інституту національної пам’яті — доктор Євген Місило, матеріали української міжвоєнної еміграції в зібраннях Слов’янської бібліотеки в Празі — доктор Лукаш Бабка, колекції польських архівів про український національно-визвольний рух середини ХХ ст. — доктор Володимир Трофимович і Лілія Трофимович.
Випускник Острозької академії, а зараз директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки в Києві Владислав Берковський розповів про архівні фонди та колекції ЦДАЗУ, а співробітник цього архіву Галина Горбунова окреслила основні аспекти науково-технічного опрацювання документів зарубіжної україніки.
Під час симпозіуму відбулася презентація книжкових видань, які подарували бібліотеці Інституту досліджень української діаспори НаУОА.
Матеріали симпозіуму будуть опубліковані в фаховому журналі «Український Історик», редакційне бюро якого діє при Інституті досліджень української діаспори НаУОА.
