Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Шостий випуск серії «Українська індивідуально-авторська неографія» побачив світ в Острозі

06 березня 2012 р.

У видавництві Національного університету «Острозька академія» побачив світ шостий випуск лексикографічної серії «Українська індивідуально-авторська неографія», що реалізовується лексикографічною лабораторією «Острозький неограф» та неографічною лабораторією «NEOLEX-Рівне» Рівненського державного гуманітарного університету, — колективна монографія «Неологічні назви осіб у сучасних слов’янських мовах», підготовлена науковцями України та Чехії: Галиною Вокальчук, Аллою Архангельською, Олександром Стишовим, Юлією Масловою, Віталієм Максимчуком.

Праця є своєрідним лінгвістичним обґрунтуванням важливого фрагмента мовної картини світу слов’янської (насамперед української) мовної спільноти ХХ — початку ХХІ століть. Матеріалом для мовного аналізу слугували тексти українсько-, чесько- та російськомовних ЗМІ (також досліджувалися одиничні приклади неологічних назв осіб, засвідчених у білоруській, польській, словацькій, сербській, хорватській мовах) та українські поетичні тексти окресленого періоду. Основний акцент зроблено на українськомовних джерелах.

У першому розділі — «Неологія» — подано 4 наукові розвідки: професора Олександра Cтишова «Назви осіб в українській мові кінця ХХ — початку ХХІ століть (на матеріалі ЗМІ)», кандидата філологічних наук Юлії Маслової «Гендерні неологізми в мові сучасних друкованих українськомовних ЗМІ», професора Алли Архангельської «Новотвори-фемінативи в українській мові нової доби: неологізми, оказіоналізми чи ефемеризми?», професора Галини Вокальчук «Авторські лексичні новотвори як периферійна антропоцентрична система номінативних одиниць (на матеріалі української поезії ХХ — початку ХХІ століть)». Кожна праця є самостійним мікродослідженням, а в сукупності вони презентують особливості творення й функціонування в газетно-публіцистичному та мовно-поетичному дискурсі неологічних назв осіб.

Другий розділ — «Неографія» — має практичне спрямування: у ньому вміщено словники неологічних назв осіб, а саме: «Систематизований покажчик словоживань неологізмів-фемінативів в українському мовленні кінця ХХ — початку ХХІ століть» (укладач Алла Архангельська), «Словник гендерних неологізмів (на матеріалах друкованих ЗМІ)» (укладач Юлія Маслова), «Короткий словник індивідуально-авторських назв осіб в українській поезії ХХ—ХХІ століть» (укладачі Галина Вокальчук та Віталій Максимчук). Представлені матеріали поповнюють низку напрацювань у цій царині, що зайвий раз доводить актуальність обраної проблематики досліджень і накреслює привабливі перспективи подальших лінгвістичних студій.

Монографія стане в пригоді мовознавцям, учителям, студентам філологічних факультетів, усім, кому небайдужа доля рідного слова.