Старший викладач кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович зустрівся із творчим колективом вчителів зарубіжної літератури Рівненщини. У ході круглого столу обговорювалася специфіка вивчення сакральних текстів у загальноосвітній школі. Захід був ініційований завідувачем комунальної установи «Рівненський міський методичний кабінет», заслуженим працівником освіти і науки України Олесею Пасічник.
Означена проблематика зацікавила передусім вчителів зарубіжної літератури та християнської етики, які у шкільному курсі літератури вивчають на уроках тексти Біблії, Корану, Вед зі старшокласниками. Діюча шкільна програма із зарубіжної літератури на вивчення вказаних текстів відводить всього одну годину. Звісно, що повноцінно донести до дитячого розуміння глибинні проблеми того чи іншого віроповчального тексту за такий час складно.
Основні труднощі, з якими стикаються вчителі-предметники, зумовлені ще й дискусіями щодо специфіки трактування того чи іншого тексту, адже релігійна традиція однозначно говорить про те, що, наприклад, Біблію чи Коран треба сприймати як слово Боже. Тоді як словесники акцентуватимуть на мистецькій, художній, складовій, аналізуватимуть образність чи мовне оформлення загалом, науковці ж апелюватимуть до логічного обґрунтування появи тексту, досліджуватимуть світоглядні моменти. Але головне — максимально розкрити дитині шляхи до самостійного глибшого вивчення сакральних текстів.
Михайло Якубович у своїй доповіді зупинився на питаннях культурної та наукової взаємодії Сходу та Заходу, на різних підходах до перекладу Корану, які доречно пропонувати школярам, а також навів практичні аспекти необхідності вивчення сакральних текстів загалом.
«Образ Сходу в українському культурно-освітньому дискурсі представлено досить монолітно, часто мусульманську культурну традицію вітчизняні дослідники чи зацікавлені сприймають як доволі цілісний герметичний організм, що є обмеженням. Насправді існує значна кількість внутрішніх тенденцій, переосмислень і тлумачень, що особливо важливо враховувати науковцеві, — зазначив Михайло Якубович. — Проблемним залишається факт як пізнаваності України на Сході, так і, зрештою, країн Сходу у нас. Навіть та ж шкільна програма дає дуже обмежене уявлення про літературні здобутки, не кажучи вже про аспекти прикладні. Вивчення у школі лише кількох зразків перської літератури не дає змоги пізнати цілісну картину».
Учителі ж зацікавлені у поглибленому підході до вивчення як сакральних текстів, так і літератури Сходу, а тому звернулися до доповідача із проханням посприяти у додаткових матеріалах для уроків зарубіжної літератури.