Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Проблеми української історіографії крізь призму думок провідних науковців

08.12.2011

У Національному університеті «Острозька академія» нещодавно відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми української історіографії ХІХ — ХХІ ст.», присвячена 45-літтю Українського історичного товариства. Участь у ній взяли провідні науковці академічних, освітніх та музейних установ України та з-за кордону (Загребський університет, Хорватія). Доповіді охопили широкий тематичний спектр проблем української історіографії ХІХ — ХХІ ст. Значна увага була приділена також історії та різним аспектам діяльності Українського історичного товариства.

Під час відкриття семінару зі вступним словом до учасників звернувся проректор з навчально-наукової роботи, професор Петро Кралюк, який оголосив вітання від ректора Острозької академії, професора Ігоря Пасічника, а також президента Українського історичного товариства та головного редактора журналу «Український історик», професора Любомира Винара.

Привітала та представила учасників конференції і віце-президент Українського історичного товариства, директор Інституту дослідження української діаспори, декан факультету міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія», професор Алла Атаманенко.

На пленарному засіданні прозвучало шість доповідей, зокрема Алли Атаманенко про Українське Історичне Товариство як приклад співпраці українських вчених, Станіслава Кульчицького про закономірності новітньої епохи у працях Інституту історії України (1986–2011 рр.), Валентини Піскун про рефлексії радянського історіописання на сторінках журналу «Український історик» (1960–1990-ті рр.), Миколи Желєзняка про «Енциклопедію сучасної України», Євгена Пащенка про проблеми становлення та вивчення хорватської україністики у 1939–1945 рр. та Петра Кралюка про історіографію Острозької академії.

Під час пленарного засідання було презентовано нові видання: енциклопедію «Острозька академія», видання Інституту досліджень української діаспори Національного університету «Острозька академія», а також нові публікації Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кафедри української мови та літератури Загребського університету.

Наприкінці пленарного засідання директор Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові Марія Магунь вручила відзнаки Музею за важливий внесок у розвиток грушевськознавства професорові Любомирові Р. Винареві — ініціатору та президенту Українського історичного товариства. Було вручено відзнаку й професору Острозької академії Аллі Атаманенко за сприяння співпраці УІТ з інституціями України.

Під час пленарного засідання відбувалась виставка книжкових видань УІТ. Серед них — перші номери «Українського історика», «Історичний атлас України», монографічні видання членів УІТ Олександра Оглоблина, М. Антоновича, Любомира Винара, Богдана Винара, Миколи Ждана, Олександра Барана, Лева Биковського та ін., а також ті, що були видані спільно з Інститутом досліджень української діаспори Національного університету «Острозька академія».

На секційних засіданнях були вислухані та обговорені доповіді, присвячені розвиткові української історіографії. Частина їх була присвячена вивченню різноманітним аспектів діяльності УІТ та його співпраці з українськими науковими установами.

Другий день конференції відзначився засіданням круглого столу на тему «Перспективи розвитку соборної української історіографії». Було обговорено можливості співпраці українських вчених світу, в тому числі й перспективи розвитку Українського історичного товариства в Україні, координації роботи його осередків в Україні, а також значення єдиного міжнародного фахового історичного журналу «Український історик».

 

Проблеми української історіографії крізь призму думок провідних науковців Проблеми української історіографії крізь призму думок провідних науковців

Проблеми української історіографії крізь призму думок провідних науковців