Кожен з нас хоч раз у житті пережив мить, коли твої руки торкалися палітурки книги. Ти вдихаєш аромат новенького видання, а потім, швидко гортаючи сторінки, вихоплюєш очима цілі шматки тексту…
Більшість, керуючись власною жадібністю, виставляє улюблені книжки рядками на полички. Проте є люди, які отримують задоволення, коли віддають їх у чужі руки. Причому віддають, як казала Сова з мультика, «безвозмездно», назавжди. Таких дивних — майже 400 тисяч у 130 країнах світу. Вони цілеспрямовано залишають книги у скверах, на лавах у парку, кав'ярнях тощо, щоб інші могли їх підібрати і прочитати. Такий спосіб обміну книжками називається Буккросінг («book» — «книжка», «crossing» — «переїзд», «перехрестя» з англ.) і перетворився він на книжковий рух. Його учасники називаються кросерами. Вони говорять, що у такий спосiб звільняють книги.
Книжка з ніжками
Буккросінг придумав у березні 2001-го американський хакер Рон Хорнбекер. Ідея народилась, коли він наткнувся в Інтернеті на сайт phototag.org, на якому відслідковувалось, як циркулюють по всьому світі залишені фотоапарати. Тоді Рон зробив аналогічну операцію з книжками.
Основний принцип буккросінгy: прочитав — віддай іншому, мета — перетворення світу в бібліотеку. Останніми роками буккросінг набув значного поширення у світі і переріс у справжній інтелектуальний вид спорту. В Україні це явище також набирає обертів. Наразі працює кілька Інтернет-форумів, присвячених цій темі, а також «відкриті» полиці для обімну можна знайти і в книгарні «Є».
«Ідея цікава, і я впевнений, що вона захопить собою велику кількість наших спудеїв, – відзначив ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник. – Це нове явище для України та українських навчальних закладів. Такий немеркантильний книгообмін давно існує в США та Європі. Я, перебуваючи за кордоном, цікавився цим явищем, і мене спочатку дивувало те, що люди беруть і ПОВЕРТАЮТЬ книги, забезпечуючи тим самим їх вільний рух із рук в руки. Можливо, тут уся справа у менталітеті. В Україні такі акції, напевне, не мали б успіху тільки через те, що книги не тільки не повертались би у оббіг, а і перепродавались би у майбутньому. Думаю, Острозька академія стане піонером в реалізації такої акції серед навчальних закладів, оскільки я впевнений, що наші студенти, маючи вищий рівень розвитку та виховання на засадах християнської моралі, можуть не тільки з вдячністю взяти книгу, але й з вдячністю її повернути. Можливо, знайдуться студенти, які не повернуть книжок, але я переконаний, що у такому випадку ці книги обпікатимуть їм руки все життя. Хоча я не вірю, що в Острозькій академії це можливо».
Книгомандри, чи то пак буккросінг, в Острозькій академії
В Острозькій академії за спільної ініціативи Братства спудеїв та волонтерів програми «Канада. Світ. Молодь» розпочинається акція «Книгомандри в ОА». У найлюдніших місцях університету можна буде знайти книги різної тематики. Їх оббіг буде здійснюватись згідно із правилами буккросінгу у світі.
«Ця акція не тільки підвищить інтелектуальний рівень студентів, – зазначає викладач НаУОА, керівник групи волонтерів програми «Канада. Світ. Молодь» Ольга Лисенко, – а й сприятиме волонтерській діяльності. А також розумінню того, що не все у нашому світі за гроші. Люди можуть «відпускати» книжки, і не обов’язково для цього йти в книгарні чи перепродувати їх. Цікавим було б піднести акцію на такий рівень, щоб згодом, приїхавши до Канади за програмою, знайти свою книгу, колись «відпущену у мандри».
Ви спитаєте, навіщо це потрібно? Мету буккросінгу його учасники формулюють по-різному, але тому вона стає ще вагомішою. Хтось мріє перетворити світ на величезну бібліотеку, хтось створює новий прошарок інтелігенції на світовому рівні, хтось налагоджує зв’язки з однодумцями і не збирається зупинятись на масштабах рідної Батьківщини, а хтось ставить за мету подолати буржуазно-капіталістичний принцип привласнення та накопичення.
«Ця акція створена для наших елітних студентів, які готові «відпустити» частинку себе – свої улюблені книги. Адже після прочитання, вони зазвичай займають так зване «своє місце» на полицях, де і залишаються упродовж багатьох років. А в цей час вони могли б принести стільки користі іншим. Думаю, всі з захопленням прочитали б книгу від Ігоря Пасічника або від одного з деканів. Я переконана, що кожен студент пожертвує хоча б одну книгу зі своїх улюблених і буде зацікавлений у пошуці не менш яскравої і хорошої літератури», – стверджує голова Братства спудеїв Тімуш Анна.
До кола буккросерів щодня приєднується близько 300 нових людей. Нехай одного дня і наші з вами імена увійдуть у це число!
Більшість, керуючись власною жадібністю, виставляє улюблені книжки рядками на полички. Проте є люди, які отримують задоволення, коли віддають їх у чужі руки. Причому віддають, як казала Сова з мультика, «безвозмездно», назавжди. Таких дивних — майже 400 тисяч у 130 країнах світу. Вони цілеспрямовано залишають книги у скверах, на лавах у парку, кав'ярнях тощо, щоб інші могли їх підібрати і прочитати. Такий спосіб обміну книжками називається Буккросінг («book» — «книжка», «crossing» — «переїзд», «перехрестя» з англ.) і перетворився він на книжковий рух. Його учасники називаються кросерами. Вони говорять, що у такий спосiб звільняють книги.
Книжка з ніжками
Буккросінг придумав у березні 2001-го американський хакер Рон Хорнбекер. Ідея народилась, коли він наткнувся в Інтернеті на сайт phototag.org, на якому відслідковувалось, як циркулюють по всьому світі залишені фотоапарати. Тоді Рон зробив аналогічну операцію з книжками.
Основний принцип буккросінгy: прочитав — віддай іншому, мета — перетворення світу в бібліотеку. Останніми роками буккросінг набув значного поширення у світі і переріс у справжній інтелектуальний вид спорту. В Україні це явище також набирає обертів. Наразі працює кілька Інтернет-форумів, присвячених цій темі, а також «відкриті» полиці для обімну можна знайти і в книгарні «Є».
«Ідея цікава, і я впевнений, що вона захопить собою велику кількість наших спудеїв, – відзначив ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник. – Це нове явище для України та українських навчальних закладів. Такий немеркантильний книгообмін давно існує в США та Європі. Я, перебуваючи за кордоном, цікавився цим явищем, і мене спочатку дивувало те, що люди беруть і ПОВЕРТАЮТЬ книги, забезпечуючи тим самим їх вільний рух із рук в руки. Можливо, тут уся справа у менталітеті. В Україні такі акції, напевне, не мали б успіху тільки через те, що книги не тільки не повертались би у оббіг, а і перепродавались би у майбутньому. Думаю, Острозька академія стане піонером в реалізації такої акції серед навчальних закладів, оскільки я впевнений, що наші студенти, маючи вищий рівень розвитку та виховання на засадах християнської моралі, можуть не тільки з вдячністю взяти книгу, але й з вдячністю її повернути. Можливо, знайдуться студенти, які не повернуть книжок, але я переконаний, що у такому випадку ці книги обпікатимуть їм руки все життя. Хоча я не вірю, що в Острозькій академії це можливо».
Книгомандри, чи то пак буккросінг, в Острозькій академії
В Острозькій академії за спільної ініціативи Братства спудеїв та волонтерів програми «Канада. Світ. Молодь» розпочинається акція «Книгомандри в ОА». У найлюдніших місцях університету можна буде знайти книги різної тематики. Їх оббіг буде здійснюватись згідно із правилами буккросінгу у світі.
«Ця акція не тільки підвищить інтелектуальний рівень студентів, – зазначає викладач НаУОА, керівник групи волонтерів програми «Канада. Світ. Молодь» Ольга Лисенко, – а й сприятиме волонтерській діяльності. А також розумінню того, що не все у нашому світі за гроші. Люди можуть «відпускати» книжки, і не обов’язково для цього йти в книгарні чи перепродувати їх. Цікавим було б піднести акцію на такий рівень, щоб згодом, приїхавши до Канади за програмою, знайти свою книгу, колись «відпущену у мандри».
Ви спитаєте, навіщо це потрібно? Мету буккросінгу його учасники формулюють по-різному, але тому вона стає ще вагомішою. Хтось мріє перетворити світ на величезну бібліотеку, хтось створює новий прошарок інтелігенції на світовому рівні, хтось налагоджує зв’язки з однодумцями і не збирається зупинятись на масштабах рідної Батьківщини, а хтось ставить за мету подолати буржуазно-капіталістичний принцип привласнення та накопичення.
«Ця акція створена для наших елітних студентів, які готові «відпустити» частинку себе – свої улюблені книги. Адже після прочитання, вони зазвичай займають так зване «своє місце» на полицях, де і залишаються упродовж багатьох років. А в цей час вони могли б принести стільки користі іншим. Думаю, всі з захопленням прочитали б книгу від Ігоря Пасічника або від одного з деканів. Я переконана, що кожен студент пожертвує хоча б одну книгу зі своїх улюблених і буде зацікавлений у пошуці не менш яскравої і хорошої літератури», – стверджує голова Братства спудеїв Тімуш Анна.
До кола буккросерів щодня приєднується близько 300 нових людей. Нехай одного дня і наші з вами імена увійдуть у це число!