«Орликіадою» пластуни називають щорічний інтелектуально-мистецький змаг, центральною темою якого є українознавство. Традиції змагання сягають ще 1962-го року. «Орликіаду» започаткував пластовий курінь «Орликівці». Спершу вона проводилася в Америці, а в Україну традиції «Орликіади» були перенесені лише у 1993 році. «Орликіада-2009» вперше за всю свою історію відбулася у невеличкому містечку і проводилася на базі Національного університету «Острозька академія». Пластове свято тривало три дні й об’єднало навколо себе 11 команд з Києва, Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Тернополя, Рівного, Острога, кандидати на звання Гетьманича та Гетьманівни були також з Луцька та Авдіївки (представники з Донеччини взяли участь в «Орликіаді» вперше з 2005 року).
Триденне свято складалося з конкурсів, ігор, як тих, що уже стали традиційними, так і деяких інновацій. Перш за все, пластуни, які звикли до мандрівок та фізичних навантажень, грали у «Теренову гру». Це був квест, упродовж якого командам потрібно було не тільки швидко пересуватися Острогом і вирішувати завдання, а й обирати, які завдання виконувати і яким маршрутом пересуватися. Якщо ви думаєте, що нічого складного, то помиляєтеся. Нелегко швидко дізнатися, наприклад, інгридієнт розчину, з якого була змурована вежа на Замковій горі. «Теренова гра» дала можливість учасникам квесту відвідати музеї міста.
Окрім рухливих завдань, на команди чекав інтелектуальний конкурс, тобто різнобічні групові ігри, що розкривали знання про Україну, фотосесія, під час якої учасникам потрібно було придумати собі образ, зафіксований у результаті професійним фотографом. Не менш цікавою та творчою стала виставка експонатів «У ритмі серця». Уява учасників зобразила художньо оформлені календарі, серця, що мерехтять, кубики з різноманітних матеріалів, малюнки з цієї ж тематики. На виставці українська молодь презентувала свої вірші, пісні, танці.
Невід’ємною частиною українського мистецького життя є театр. Команди довели, що вони це знають, і продемонстрували журі власні вистави. Це була абсолютна творчість, адже пластуни самостійно придумували та організовували все: від сценарію до декорацій, костюмів та музики. Під назвами юнацьких вистав «Дороги іншої не треба», «Земля в ілюмінаторі», «Я буду крізь сльози сміятись», «Баба з воза коням легше» були замасковані цікаві історії з життя українців загалом чи просто пластунів.
Організатори змагань дали їх учасникам можливість переглянути професійні вистави у виконанні сучасного театру «Від ліхтаря» Рівненського міського палацу дітей та молоді і сучасного театру Волинського національного університету «Гармидер».
Свої патріотичні ідеї пластуни виразили, створивши відеоролик «Це моя країна».
Ті юнаки та юначки, які претендували на звання Гетьманича та Гетьманівни, не мали права брати участь у командній роботі свого куреня. Але організатори про них не забули і передбачили індивідуальні завдання. Прослухавши тренінги з написання проектів та створення ефективної команди, кандидати на почесне звання самі писали проекти, грали у бліц-конкурс, презентували один одного перед членами журі.
Інноваціями «Орликіади» стали конкурси «Пласт має таланти» та «Пластова посмішка». Обидва заходи виправдали свої назви. Талановиті пластуни продемонстрували співи, мистецтво фотографії, ілюзіоністське шоу, гру на фортепіано, декламування власних віршів, мультики власного виробництва. Перемогла у конкурсі пластунка-вірлиця з Рівного Дана Давидюк зі своєю роботою «Пласт має крила». Конкурс «Пластова посмішка» передбачав голосування на сайті за краще фото з посмішкою. Перемогла у конкурсі тернопільська команда з, напевно, зовсім не випадковою назвою «Солодкі шістнадцятки».
Святковий заключний гала-концерт підвів підсумки пластового змагу та найяскравіше закарбував ту святкову, яскраву атмосферу, яка панувала упродовж трьох днів. Командою-переможцем змагу стала команда Івано-Франківської станиці «Табун 56/59», що три роки йшла до цієї мети. Гетьманичем та Гетьманівною «Орликіади» стали пластун-розвідувач тернопільського куреня ч.77 Сергій Корольчук та пластунка-розвідувачка з Івано-Франківська Дана Андрухів.