11 липня у Михайлівському Золотоверхому монастирі з нагоди 900-ліття цієї церковної обителі та 1020-ліття Хрещення Русі відбулася канонізація та приєднання до лику святих князя Василя-Костянтина Острозького – просвітника, мецената, відомого політичного і державного діяча свого часу, засновника Острозької слов’яно-греко-латинської академії, ініціатора видання Острозької Біблії.
Канонізація відбулася за участі Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, священослужителів та мирян, у рамках Освяченого Помісного Собору.
«Василь-Костянтин Острозький дуже багато зробив для православ’я. Він підтримував 600 церков і 20 монастирів, розбудовував школи. Також князь розумів на скільки важливими є освітні заклади вищого типу, тому у 1576 році заснував Острозьку академію, яка була першим вищим навчальним закладом на східнослов’янських землях. Стараннями Василя-Костянтина Острозького було видано Острозьку Біблію, перекладену церковнослов’янською мовою. Це була людина толерантна, глибоко ерудована та високо духовна. Без сумніву, до лику святих його потрібно було приєднати не через 480 років, а значно раніше», - запевнив настоятель студентсько-викладацького храму Преподобного Федора Острозького, професор Національного університету «Острозька академія» Василь Жуковський.
Професорсько-викладацький склад Національного університету «Острозька академія» на чолі з ректором Ігорем Пасічником неодноразово зверталися до вищого керівництва держави з ініціативою відзначити 2008 рік, як рік Василя-Костянтина Острозького не лише на університетському, а й на всеукраїнському рівні. Однак на це майже ніхто не зреагував. Тому й виходить так, що Білорусія вважає Василя-Костянтина Острозького своїм князем, здійснюючи низку заходів, приурочених 400-річчю з дня його смерті, а Литва і Польща – своїм. І лише Україні, з якою діяльність великого князя була пов’язана безпосередньо, в повному розумінні цього слова байдуже.