Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

ТЕЛЕПЕРЕДАЧА «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 7. ПРО «ЕНЕЇДУ» КОТЛЯРЕВСЬКОГО, НАРОДНИКІВ ТА КРИВІ ДЗЕРКАЛА ІДЕОЛОГІЙ

Енеїда Те, що «Енеїда» Івана Котляревського не просто «сміховина на московський кшталт» (як її назвав Шевченко), а значно складніша й неоднозначна штука, переконливо показала останніми роками низка українських літературознавців: чи то Віктор Неборак у «Перечитаній „Енеїді“», чи то Валерій Шевчук у другому томі «Музи Роксолянської», чи Ніла Збороська в «Коді української літератури».

Коли я задумував цей телесюжет «за мотивами» «Енеїди», то й не мав на увазі пропонувати мою інтерпретацію цього класичного твору. В цьому випадку «Енеїда» цікавить мене виключно як символ певного ідеологізованого ставлення до української культури, закріпленого в колективній свідомості українців (значною мірою, під тиском дуже несприятливих обставин, утім, на жаль, не тільки) народниками кінця ХІХ ст., а згодом перетворена на непохитну догму соцреалізмом із його когортами політруків та комісарів від культури. Відношення між цією ідеологічною інтерпретацією і самим твором приблизно таке, як відношення між «котляревщиною» часто бездарних епігонів і самим майстром Котляревським, силу таланту якого важко заперечити.

На жаль, за інерцією, аналогічне ставлення до «Енеїди», а відтак, і до усієї історії нашої літератури побутує серед українців і сьогодні. Наскільки мені відомо, в багатьох школах досі анахроністично називають Котляревського основоположником української літератури. Не згадую вже про авторів (таких, як Опанас Лобисевич), які ще до І. Котляревського писали літературу народною мовою, — ні, незалежно від того, таке формулювання просто неправильне у самому принципі.

Своєю чергою, тема самообмеженого й прагматично-ідеологізованого ставлення до культури серед народників викликала асоціяції з іншими випадками в нашій історії, коли контроль над культурою силувилися захопити люди від культури неймовірно далекі і в культурних справах некомпетентні: від різного роду політичних вождів, через цензорів-бюрократів до національних комісій з питань моралі.

КОНТАКТ

Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 7. Про «Енеїду» Івана Котляревського, народників і не тільки.

КОНТАКТ

Усі телесюжети канадської телепрограми КОНТАКТ можна дивитися на порталі телемережі КОНТАКТ: https://tinyurl.com/eye-on-culture-compilation