Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Міжнародна конференція «Глобальні та регіональні виклики»

8 грудня 2023 року відбулася VI Міжнародна конференція «Глобальні та регіональні виклики», яка була організована Люблінським католицьким університетом імені Івана Павла ІІ (Польща), Національним університетом «Острозька академія» (Україна) та Інститутом Центральної Європи (Польща). 

Свої доповіді, під час конференції, виголосили дослідники з Польщі, Литви, України, Нігерії, Туреччини, Італії, Мексики, Кенії та Ботсвани. 

Під час конференції виступив Віталій Лебедюк з доповіддю «Політична динаміка в Україні після повномасштабного вторгнення росії» та Дмитро Шевчук «Довіра та недовіра в європейських демократіях і нові форми легітимності». 

«Використовуючи дані опитувань громадської думки, результати парламентських голосувань та аналіз поточних подій, дозволило вивчити масштаби змін у політичній конкуренції та їхній вплив на майбутню конфігурацію партійної системи. Аналіз виявляє закономірності, що заслуговують на увагу, такі як зміщення законодавчого фокусу в бік зовнішньої політики та оборони після повномасштабного вторгнення, а також посилення парламентської підтримки ініціатив українського президента, здебільшого завдяки особистому впливу, а не партійній приналежності. У дослідженні також проаналізовано динаміку голосування в парламенті, яка характеризується двома різними періодами, що проливає світло на виклики, пов’язані із забезпеченням необхідних голосів за важливі законопроекти. Динаміка політичного процесу вказує на важливості добре продуманого плану дій для відновлення виборчого процесу в післявоєнній Україні з урахуванням викликів, пов’язаних із чинною виборчою системою. Підтримка України в отриманні значної технологічної переваги на полі бою не лише сприятиме швидкому відновленню звичайних демократичних процедур, але й забезпечить безпеку в усій Європі.»,

зазначив під час презентації Віталій Лебедюк.

«В сучасному світі особливо гостро постає проблема легітимності інституцій демократичних країн. Зокрема, помітним трендом є зростання довіри на горизонтальному рівні та спад довіри і поширення структурної недовіри до державних інституцій. Це засвідчують, зокрема, опитування, які проводяться українськими соціологічними службами. Відтак, основним завданням є осмислення суті довіри як одного із важливих вимірів соціального буття та складової соціального капіталу. Також актуальним є переосмислення основних способів забезпечення легітимності соціальних та політичних інституцій в сучасних демократіях в контексті довіри/недовіри. Для цього слід проаналізувати концепцію контрдемократії, яку представив французький політичний філософ П’єр Розанвалон»,

зазначив у своєму виступі Дмитро Шевчук

Ми дякуємо нашим партнерам з Польщі за підтримку ініціатив та можливості стати співорганізаторами міжнародної конференції. Особливо дякуємо Бартошу Юзьвіку (Bartosz Jóźwik, завідуючому кафедри міжнародної економіки Люблінського католицького університету імені Івана Павла ІІ та Томашові Стемпнєвському (Tomasz Stępniewski), заступнику директора Інституту Центральної Європи (Польща).

Фото