Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Про Голодомор у вимірі міста й села розповіла Жанна Янковська

05.12.2023

5 грудня в межах проєкту Відкритого університету Острозької академії відбулася лекція на тему «Голодомор: вимір міста і села (за творами Ольги Мак «Каміння під косою» та Любові Бурак «Жорна»)». Спікерка Жанна Янковська – докторка філологічних наук, професорка кафедри філософії та культурного менеджменту НаУОА. 

Модерував захід Максим Карповець, директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту, кандидат філософських наук, доцент.

«В Острозькій академії продовжується цикл лекцій у межах Відкритого університету. Ми час від часу слухаємо цікаві доповіді наших викладачів і колег з інших закладів. Сьогодні спікеркою буде Жанна Янковська, яка проведе лекцію, присвячену темі Голодомору»,

зазначив Максим Карповець.

Під час зустрічі Жанна Янковська зазначила, що українська художня література, зокрема твори Ольги Мак «Каміння під косою» та Любові Бурак «Жорна», не тільки передає інформацію про ті страшні роки, зберігає гірку правду про Голодомор. Спікерка додала, що наше письменство за допомогою відточеного слова увиразнює, узагальнює сподіяне, впливаючи на емоційно-психологічну сферу, таким чином увічнюючи ті події в пам'яті співвітчизників. 

«Хоч пам'ять тіла набагато сильніша за словесну, проте лише вербалізовано ми можемо зберегти й передати цей досвід поколінням, аби не стерти його з пам'яті нації. Потрібне розуміння того, що метою геноциду та етноциду було руйнування традиційних етнічних і родинних цінностей, культурного простору села, який був основною культури українців. Це історична й національна травма, яку не можна забути й доказом цього є проаналізовані твори»,

підсумувала Жанна Янковська.