Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Студенти Острозької академії спілкувалися з корифеями української журналістики

28.04.2012

27 квітня студенти спеціальності «журналістика» презентували свої наукові розвідки на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення», яка проходила у Львівському національному університеті імені І.Франка.

Обговорення розгорталися у чотирьох секціях «Українська журналістика: історичний досвід та традиції», «Сучасні аудіовізуальні ЗМІ», «Ключ до розвитку новітньої медіа системи» та «Ціннісно-професійні орієнтири сучасного журналіста».

Розпочалася конференція з вітального слова друга та постійного інформаційного партнера Острозької академії, головного редактора газети «День» Лариси Івшиної, проректора Львівського національного університету імені І.Франка Мар’яна Лозинського та декана факультету журналістики Михайла Присяжного.

Незважаючи на популярні нині тенденції мультимедійності у середовищі медіа, основний масив доповідей стосувався проблематики функціонування саме газетних засобів масової інформації. Увагу до вказаної проблематики можна пояснити тенденцією до зростання зацікавлення молодої людини аналітичної складовою інформації, яка першочергово відображається саме у друкованих ЗМІ.

Іншим питанням, яке викликало чимало дискусій стало формування ціннісно-професійних орієнтирів сучасного журналіста. Останні сьогодні часто стають предметом дискусії фахівці медіа, звичайних читачів, які зацікавлені у коректному підході до роботи з інформаційними блоками, чітким та логічним висвітленням суспільно значимої інформації. Значна частина доповідей була звернена до тематики всеукраїнського видання «День», головний редактор якого обговорила з учасниками питання формування українського інтелектуального простору та його активну інтеграцію у суспільну свідомість нації. Під час спілкування зі студентами Лариса Івшина вкотре наголосила на тому, що без належної уваги держави до питань культури, неможливо говорити про загальний суспільно-політичний та економічний поступ країни. При чому, увага держави не вимірюється лише діяльністю представників органів владних структур, це передусім функції медіа, які мають формувати відповідні ціннісні та естетичні орієнтири своїх читачів. Звертаючись до молоді, головний редактор «Дня» також звернула увагу на критичний рівень сприйняття різних типів інформації, а також на методи її трансляції, зокрема йшлося про активність молоді у соціальних мережах. Пані Лариса радить відходити від опрощеного розуміння ролі останніх та зважати на потребу інтелектуального насичення онлайнового простору.

Під час майстер-класу Лариси Івшиної свої аналітичні доповіді з аналізом тематичного пласту матеріалів «Дня» презентували також першокурсники спеціальності «журналістика». Ольга Гуртовенко проаналізувала рівень висвітлення молодіжних питань на шпальтах «Дня», акцентувавши на важливості уваги до інтелектуального потенціалу сучасної молодої людини.

Леся Хом’як висвітлила питання формування національного міфу на шпальтах видання «День», зосередивши свою увагу на особливому елементові у діяльності видання, а саме на англомовній версії новинного блоку, яка дає змогу поширювати власний інформаційний продукт за межі України. У контексті розмов про формування спільного європейського інформаційного простору такий підхід є особливий для формування іміджевих показників. Представлені доповіді викликали жвавий інтерес слухацької аудиторії та чимало коментарів.

Наступним етапом конференції стали майстер-класи від журналіста видання «Високий замок», майстрині театральних рецензій Оксани Зьобро та від керівника відділу журналістських розслідувань газети «Експрес» Світлани Мартинець.

Останній майстер-клас викликав обговорення специфіки розуміння сутнісних ознак поняття «журналістське розслідування», оскільки у середовищі практиків та теоретиків досі не існує єдиних підходів до розуміння цього поняття. Студенти Острозької академії жваво реагували на проблемні ситуації, пропоновані Світланою Мартинець під час майстер-класу, ставили запитання про одне із останніх контроверсійних розслідувань «Експресу», що стосувалося справи «Доктора Пі».

У підсумку організатори заходу висловили сподівання на проводження плідної співпраці із кафедрою журналістики та літературознавства НаУОА та проведення циклі спільних науково-практичних конференцій з питань журналістикознавства із початком нового навчального року.